1. Дружбу Дубровского и Троекурова разрушил случай. Как-то раз перед охотой гости осматривали псарню Троекурова и восхищались отличной сворой, которую богатый помещик мог позволить себе иметь. Только Дубровский хмурился, потому что, будучи страстным охотником, не мог по причине своей бедности позволить себе держать многочисленную свору.
2. Примирение двух друзей оказалось невозможным, потому что Дубровского при виде своего противника разбил паралич, а Владимир Дубровский, ужаснувшийся состоянием отца, приказал выгнать Троекурова со двора
(на русском) Главная тема романа "Дубровский" в том, что во описываемые времена в России было очень коррупционное судопроизводство и обычному честному человеку пришлось стать разбойником, чтоб защищить честь семьи. Так, честный офицер Дубровский вынужден был возглавить своих крестьян и стать предводителем шайки. И еще тема в том, что любовь у людей сложного характера всегда сопряжена со страданиями. Маша Троекурова, обвенчавшись с князем осталась честна своему слову, хотя и любила Владимира. Кроме того, Пушкин в романе показал самодурство помещиков и бесправие крепостных крестьян.
(на укр)
Головна тема роману "Дубровський" в тому, що під описувані часи в Росії було дуже корупційне судочинство і звичайному чесній людині довелося стати розбійником, щоб захищаючи честь сім'ї. Так, чесний офіцер Дубровський змушений був очолити своїх селян і стати ватажком зграї. І ще тема в тому, що любов у людей складного характеру завжди пов'язана зі стражданнями. Маша Троекурова, повінчавшись з князем залишилася чесна своєму слову, хоча і любила Володимира. Крім того, Пушкін в романі показав самодурство поміщиків і безправ'я кріпаків.
Объяснение:
Одна з найцікавіших тем у творчості Гоголя, на мій погляд – це історія створення його популярного твору «Тарас Бульба». Відповідальний підхід автора до написання свого шедевра вражає ретельністю і глибиною досліджень. Крім вивчення друкованих джерел, таких як українські літописи різних авторів, «Опис України» Боплана, козацька історія Мишецкого, він дав клич простому народу – своїм улюбленим читачам. Через газети і журнали Микола Васильович попросив громадян переглянути свої особисті архіви і передати йому наявні неопубліковані відомості з української історії, рукописи, скласти спогади.
Однак і цього Гоголю виявилося недостатньо. Суха історія була непоетічное, позбавленої емоцій і почуттів, і це не задовольнило великого діяча літератури, метою якого в своїй творчості було показати і відобразити практично втрачені ідеали минулих років. Так, письменник вельми цінував надбання народу, а саме фольклор. Стрижнем фону повісті – її національного колориту – стали саме українські пісні та інші жанри. Завдяки їм були навіть створені характери героїв: наприклад, в Андрія вкладені риси образів народних героїв Сави Чалого і якогось відступника Тетеренке. Окремі деталі побуту, матеріали для розвитку сюжету Гоголь почерпнув в зібраних ним народних думах. Вплив фольклору помітно у всій структурі тексту, який багатий образними виразами, Троичности, риторичними фігурами, що робить мову тексту художнього і ліричніше.
Народна історія, факти з якої лягли в основу повісті «Тарас Бульба», була дуже важлива для сучасників Гоголя, і він це добре знав. Розумів і високу цінність для своїх одноплемінників народної творчості, зразки якого у великій кількості включив у свій твір. Однак повість можна зарахувати до розряду суто історичних. Причина цього – гармонійне переплетення з історією фантастичних епізодів, а також вплетення гіперболи, ідеалізування образів. Саме ці суперечливі моменти і є причиною суперечок багатьох критиків: до якого розряду все-таки варто віднести «Тараса Бульбу». Але художня і літературна цінності прекрасного твори ні на скільки не применшуючи усією складністю ситуацій, і повість як і раніше залишається і буде вважатися завжди найбільшому надбанням російської класичної літератури.
Объяснение: