Омар Хайям — видатна особистість середньовічного Сходу, один із учених свого часу, філософ, математик, астроном, поліглот і поет. Все світню славу принесли йому невеликі чотиривірші — рубаї. Вони вражають філософською глибиною і лаконічністю форм, сміливістю думок і любов’ю до життя. Чотиривірші, з’єднані в одну збірку «Рубайят», різноманітні за своєю тематикою. Тут є і роздуми про сенс людського життя, про нескінченність пізнання, про справедливість і гідність. Вічні цінності життя, радість і печаль буття розкриваються в безсмертних віршах Хайяма. Проникнувши в таємниці філософії, медицини, астрономії, Хайям випередив свій час у пізнанні різних сторін життя, і проте зізнається в своїх віршах
Мораль басни "Лисица и Осел" заключается в том, что трусливые люди не выступают против тех, кто сильнее их, боясь неприятных последствий; однако, когда сильные теряют свое влияние и мощь, трусы первыми спешат обидеть тех, кого в так боялись. В этой басне Крылов высмеивает такое человеческие недостатки, как малодушие, трусость, подлость, злопамятство, отсутствие сочувствия к слабым. Сам Крылов поясняет мораль басни в ее заключительных строках: "Так души низкие, будь знатен, силен ты, Не смеют на тебя поднять они и взгляды; Но упади лишь с высоты: От первых жди от них обиды и досады."
Объяснение: