седрик сакс — яскравий представник і виразник ідей ів (навіть прізвисько говорить про це) в його образі простежується прихильність до старовинних традицій та рідної мови, гордість за славу ів (під час розповіді паломника на турнірі). хоробрість, мужність седрика, здатність захистити себе, своїх рідних, власні принципи викликають повагу до цього героя.седрик може жертвувати власними інтересами заради спільної справи. він виховував леді ровену, представницю давнього королівського роду й мріяв видати її заміж за знатного ательстана конингсбургского, для того, що відродити великий рід. він настільки був відданий своїй ідеї, що вигнав свого сина айвенго, коли довідався, що той закохався в ровену. але в героя є також і негативні риси – запальність, звичка керувати власними долями як наслідок його соціального статусу .
опис седрика сакса: “…по особі седрика було видно, що він людина прямодушна, нетерпляча і запальна. середнього росту, широкоплечий, з довгими руками, він відрізнявся міцною будовою… голова його була правильної форми, зуби білі, широке обличчя з великими блакитними очами дихало сміливістю і прямотою і виражало таку благодушність, яка легко переміняляся спалахами раптового гніву. у його очах блищали гордість і постійна сторожкість, тому що ця людина все життя захищала свої права, зазіхання на які безперестану повторювалися, а його швидка, палка і рішуча вдача завжди тримали його в тривозі за свій надзвичайний стан. довге русяве волосся седрика, розділене рівним проділом, який йшов від тім’я до чола, падало на плечі; сивина ледь пробивалася в ньому, хоча йому йшов шістдесятий рік…”
Пьер Безухов увидел свое "небо" во время плена-когда встретился с Платоном Каратаевым. Эта встреча перевернула всю его жизнь-он понял,что такое обычные,земные радости жизни-еда,чистота и свобода-ведь это было в плену в недостатке...Пьер понял,что счастье не в избытке богатств.а в их недостатке.По своему понял Пьер и князя андрея,с которым разговаривал,когда Андрей поменял свои взгляды после "неба под Аустерлицом".Пьер почувствовал всю силу русского народа.он наконец нашел удовлетворение в себе-то что он искал и не мог найти в масонстве,в женитьбе на Элен.