Відповідь:
раціоналізм (прагнення будувати художні твори на засадах розуму, ігнорування особистих почуттів);
наслідування зразків античного мистецтва;
нормативність, встановлення вічних та непорушних правил і законів (для драматургії — це закон трьох єдностей (дії, часу й місця);
обов'язкове дотримання канонічних правил написання творів (зображення героя тільки при виконанні державного обов'язку, різкий поділ дійових осіб на позитивних та негативних, суворе дотримання пропорційності всіх частин твору, стрункість композиції тощо);
у галузі мови класицизм ставив вимоги ясності та чистоти, ідеалом була мова афористична, понятійна, яка відповідала б засадам теорії трьох стилів;
аристократизм, орієнтування на вимоги, смаки вищої суспільної верстви;
встановлення ієрархії жанрів, серед яких найважливішими вважалися античні; поділ жанрів на «серйозні», «високі» (трагедія, епопея, роман, елегія, ідилія) та «низькі», «розважальні» (травестійна поема, комедія, байка, епіграма).
Пояснення:
Для счастья современному человеку нужно не так уж много.
Кто-то говорит, что для счастья нужны деньги. Но раньше денег не было и люди были счастливы. Значит счастье не в деньгах.
Истинное понимание счастья человек понимает тогда, когда теряет что-то ценное для себя.
Современному ребенку для счастья нужна семья и их любовь.
Для взрослого человека счастье – это возможность быть здоровым и иметь любимую семью, работу и возможность реализоваться.
Для меня счастье – это моя семья и здоровье.
Когда я болен, то не чувствую себя здоровым. Когда я здоров – я счастлив. Так же и в отношениях.
Счастье в том, чтобы быть здоровым физически, душевно и духовно.
Физически – это здоровье. Душевно – это когда у тебя есть дело, которое приносит тебе удовольствие.
А духовно – это когда ты понимаешь, для чего живешь в этом мире.
Счастье для каждого свое. И чтобы быть счастливым, нужно приложить усилия. Счастье дается нелегко. Нужно идти за ним в поход. Но если искать счастье, то ты его обязательно найдешь.
Объяснение: