Автор относится к Вьюшке с любовью и юмором, так как она прекрасно служила сторожем, была веселой и всем нравилась. «Уйдешь на охоту, и будь уверен: Вьюшка не пустит врага». К Выскочке же Пришвин относится с насмешкой и состраданием. «Говорят, что в семье не без урода».
Потерявшей хвост сороке рассказчик сострадает: «Видел ли кто-нибудь сороку без хвоста? Трудно даже вообразить, во что превращается эта блестящая пестрая и проворная воровка яиц. Ничего сорочьего не остается тогда в ней, и не за что в ней не узнаешь какую-нибудь птицу: это просто шарик пестрый с головкой».
Українсьі письменники дуже полюбляють у своїх творах возвеличувати рідну землю,змальовувати її природу,розповідати про людей,які жили на теренах України.Проте не тільки наші письменники зачаровуються країною,в якій ми живемо.Багато відомих творців світової літератури у своїх творах згадують про велич і славу ураїнського народу. Одним з таких творців можна вважати Джорджа Байрона,який у 1819 році написав поему"Мазепа".Героєм Байронового твору Мазепа став тому , що був відомий як борець за незалежність козацьої держави,але не тільки це зацікавила англійського письменника,його захопила легенда про любов Мазепи до дружини заможного польського шляхтича,яку він й детально описав у творі "Мазепа". Наскільки відомо Байрон ніколи не був на Україні, хоча це зовсім не завадило йому описати усе чим славилась вона:степами ,лісами...Про ліси на козаччині ось як він пише: Це був безкраїй дикий праліс Кремезних вікових дерев, Що вже не гнув їх вітру рев, Лиш хмиз обламував з дубів, З сибірських вибігши степів. Окрім природи він детально описує Мазепу та інших історичних постать,які жили в кінці 17-на початку 18 ст. Приємно усвідомлювати що історією твоєї країни цікавляться іноземцями,що природою ,яка на Україні змальовується багатьма зарубіжними письменниками. Твір Байрона дає змогу оцінити нам Україну з іншої точки зору,побачити її з іншої сторони ,за що ми йому і вдячні
Автор относится к Вьюшке с любовью и юмором, так как она прекрасно служила сторожем, была веселой и всем нравилась. «Уйдешь на охоту, и будь уверен: Вьюшка не пустит врага». К Выскочке же Пришвин относится с насмешкой и состраданием. «Говорят, что в семье не без урода».
Потерявшей хвост сороке рассказчик сострадает: «Видел ли кто-нибудь сороку без хвоста? Трудно даже вообразить, во что превращается эта блестящая пестрая и проворная воровка яиц. Ничего сорочьего не остается тогда в ней, и не за что в ней не узнаешь какую-нибудь птицу: это просто шарик пестрый с головкой».
Объяснение: