1)А
2)Б
3)В
4)А
5)В
6)Б
7)Художник після своєї героїчної історії помер. Але цей останній листок був його шидевром,це не був грандіозний холст,але цей "шидевр" врятував життя дівчині,яка ще може піти на правильну стежку в своєму житті
8)
9)Там, на дні пекла, у Кривавому озері борсався Кандата. Хоч куди глянь, усюди тьма кромішня, і тільки коли-не-коли в тій темряві зблисне вістря Шпилястої гори. Чи може бути щось страхітливіше? Навколо тихо, як у могилі, лише іноді чути тихі зітхання грішників — виснажені пекельними муками, вони навіть не можуть плакати вголос. Тож і Кандата, задихаючись у Кривавому озері, звивався, корчився, як жаба перед смертю.
10)
11)
12)Новела Акутагави "Павутинка" до мені зрозуміти досить просте правило моралі: щоб жити добре, треба добре ставитися до оточуюючих. Це золоте правило спокон віків було і залишається актуальним для всіх людей, незалежно від їх віросповідання.
Оповідання починається з опису прекрасного літнього ранку. Ранок в японській традиції – символ нових надій, пробудження і переродження людської душі. В озері, яке є символом джерела життя, очищення, початку і кінця всього сущого на землі, квітнуть священні квіти лотоси – символи духовної чистоти і святості. Берегом озера знічев”я походжає Будда – божество, символ добра, гармонії, моральний ідеал людини. Будда випадково заглядає в глибину озера, де можна побачити пекло, і його погляд падає на грішника Кандата, який покараний за страшні злочини, які він вчинив за життя. Будда ніби переглядає гріхи Кандати і раптом серед них бачить один-єдиний добрий вчинок: колись Кандата в павучка і не наступив на нього. Цього для Будди було досить, щоб дати злочинцю шанс, адже павук – символ зв”язку між світами, між простором і часом, символ найвищої мудрості, він пряде нитку життя.
Новела до мені зрозуміти, як важливо іноді вміти поставити себе на місце іншої людини, проявити співчутя до її долі, подати руку до
Бабка была уже совсем старая, широкая и грузная. Зять вечно был недоволен свекровью. Дочь и внук также считали её лишней в их семье.
Бабка вставала раньше всех, готовила завтрак, а затем будила всех домочадцев. Все разбегались по своим делам, дочь перед уходом давала наставления матери.
Целый день бабка занималась по хозяйству, а иногда брала спицы и начинала вязать. Когда внук приходил со школы, старушка тут же накрывала ему на стол. В разговоре с внуком бабка давала ему наставления. Она просила Борьку уважать и в старости не бросать родителей.
После обеда Борька учил бабку грамоте. Она старательно выводила в тетрадке буквы. Затем внук убегал во двор гулять с ребятами.
Как-то к Борьке пришел товарищ, он вежливо поздоровался с бабушкой. Борька же проявил к бабке неуважение и сказал, что здороваться с ней не обязательно. Товарищ ответил ему, что в их семье бабушка главный человек, и её никто не обижает.
Перед праздником бабка допоздна возилась на кухне. А утром поздравляла своих родных и дарила им связанные ею носки и шарфы. Когда в дом приходили гости, она наряжалась и сидела за столом. Дочь и зять делали вид, что в их доме её уважают. Однако, после того, как гости расходились, они начинали вычитывать бабку.
Вскоре бабку похоронили. У неё в сундуке дочь и зять нашли связанные для них вещи, а для внука она оставила кулёк с леденцами. Борька очень расстроился, ему не хватало бабки. Ложась спать он подумал, что завтра бабка уже не придёт его будить.
Подробнее - на -