Объяснение:
Нельзя сравнить то, что когда-то заставило твои глаза прослезиться, что открывает сердце и умиротворяет разум, то есть пение живого соловья, с пением дорогой, искусственной птицы. Пение её красиво, но оно однообразно и не затрагивает душу. Никакое золото и драгоценные камни не вызвать такие эмоции, как поющий живой соловей.Живой соловей внешне не так красив как искусственный,но пение его прекрасно,потому что поёт живая душа,которая умеет грустить и радоваться,понять чужую боль,тосковать по свободе и воле.Своим пением соловей прогнал смерть императора,ободрил и утешил его.
Выпиши что считаешь нужным.
Васильченко у оповіданні хотів аоказати нове в людських стосунках, в людській психології. Вихованці, котрі живуть у досить скрутних матеріальних умовах, письменник показує нам – у їх взаєминах паростки людської моралі та гуманності. В оповіданні піднімається така нагальна проблема того часу: ліквідація дитячої безпритульності. Безхлібне й невеселе життя дітей-сиріт, від недоїдання вони худі, аж світяться, стають сумним і зажуреними. Але досить сказати їм ласкаве слово, приголубити, як вони щиро, по-дитячому втішаються. Саме завдяки цьому оповідання набуває оптимістичного звучання.
Объяснение: