Випадково зустрівшись на балі в будинку Капулетті діти ворогуючих веронских сімейств Ромео Монтеккі і Джульєтта Капулетті закохуються один в одного. Зустріч з Джульєттою перевернула все і подарувала зовсім інші почуття – чисті , піднесені , що дарують щастя. Вони таємно вінчаються за до друга Ромео брата Лоренцо .
Антична література вабила і вабить до себе високими гуманістичними ідеалами, героїзмом, красою слова, вишуканістю форми. Вона - вічне цілюще, життєдайне джерело, певною мірою норма і приклад - еталон прекрасного, животворна сила, яка, будучи творчо засвоєна на національному грунті, завжди допомагала і допомагатиме нам будувати культуру сучасну і прийдешню. Література є відображенням людського життя. Появившись, вона в свою чергу діє в тому чи іншому напрямку на життя народу. Отже, щоб зрозуміти античну літературу, необхідно знати і розуміти життя тих народів, які її створили. Ці народи - древні греки і древні римлян. Грецька література написана старогрецькою мовою, яка складалася з діалектів - еолійського, іонійського, дорійського, Починаючи з ІІІ ст. до н.е. в лоні грецької літератури почала розвиватися римська література, яка згодом злилася з нею в єдину греко-римську літературу - античну. Родове суспільство послуговувалося своєрідною ідеологією - міфологією, яка була водночас і фантастичними релігійними уявленнями і спробами з до багатих фантастикою міфів пізнати і пояснити навколишній світ, природу, її явища, нарешті саму людину у її зв'язках з природою та іншими людьми. Тому література, що виникла в умовах міфологічної ідеології, стає невід'ємною від міфології: Вона використовує міфологічні сюжети, образи, її тематика є теж міфологічною. Це є найголовнішою особливістю античної літератури. Антична література - велике багатство жанрових форм і стилістичних засобів, яке згодом успішно засвоїли молоді європейські літератори. З античної літератури беруть свій початок майже всі відомі сьогодні жанри зберігаючи здебільшого і свої античні назви: епос, драма, мім, трагедія і багато інших. Завдяки античній культурі і літературі в ХІV ст. почалася нова культурна епоха в Західній Європі - доба Відродження. Це було відродження інтересу до античності і первісного християнства. Сама назва означає "відродження античності". Виходячи з античного захоплення людиною, її красою, її здібностями, з християнського людинолюбства і віри і здатність до безмежного духовного збагачення і вдосконалення, гуманісти доби Відродження створили новий світогляд, який пролягає і утверджує людину як найдосконаліший, витвір Господа і природи, утверджує право людини на земне щастя і радощі, право досліджувати світ, розкривати його таємниці, право на вільну думку і пошук.
У Запорожской Сечи была своя территория, которая называлась Кош. По полю разбросаны курени, напоминающие отдельные государства. Руководили ими выборные кошевые атаманы, которые избирались Большим советом «из своих же запорожских казаков» . Все важные вопросы решали вместе на общем собрании. Был и свой запас провизии, и кашевар. Прийти на Сечь мог каждый, но тот, кто хотел здесь поселиться, должен был пройти своеобразный воинский экзамен у опытных воинов. Если пришедший был слабым и непригодным к воинской службе, его не принимали и отсылали обратно домой. Сечь была похожа «на школу и бурсу детей, живущих на всем готовом» . Отсталость запорожцев особенно ярко проявлялась в бесправном положении женщины, в ее трагической судьбе, что подчеркивается в образе матери Остапа и Андрия. Все это вместе с антинациональными тенденциями в верхушке украинского казачества было источником ослабления Сечи, нарастания в ней внутренних противоречий. Воспевая запорожскую вольницу, Гоголь осуждал крепостничество, угнетение, любое подавление человеческой личности. Наиболее яркие, проникновенные страницы посвящены героизму людей из народа, их представлениям о честности, справедливости, долге. Но, прославляя подвиги запорожцев, писатель вместе с тем не скрывает того, что удаль в них сочеталась с беспечностью и разгулом, ратные подвиги — с жестокостью. Но такое тогда было время: «Дыбом воздвигнулся бы ныне волос от тех страшных знаков свирепства полудикого века, которые пронесли везде запорожцы », — пишет Гоголь. Запорожская вольница, непритязательный быт, разгульные обычаи, строгие законы закаляли и воспитывали казаков. Они становились храбрыми и бесстрашными, выносливыми и умелыми защитниками веры и своего народа.
Випадково зустрівшись на балі в будинку Капулетті діти ворогуючих веронских сімейств Ромео Монтеккі і Джульєтта Капулетті закохуються один в одного. Зустріч з Джульєттою перевернула все і подарувала зовсім інші почуття – чисті , піднесені , що дарують щастя. Вони таємно вінчаються за до друга Ромео брата Лоренцо .