Відповідь:
В наше непростое время в повседневной суете и своих личных делах и проблемах мы довольно часто не замечаем, что некоторым людям требуется наша .
людям - это дела от чистого сердца, поступки, которые другим, преодолеть болезнь, справиться с горем и унынием и разными другими проблемами в жизни.
Но не все из нас имеют желание и умеют . Зачастую люди жестоки и думают лишь о себе и своих собственных жизнях, до других им нет обсалютно никакого дела. В нашем мире всё повязано на материальных ценностях, люди больше думают о себе и о своей выгоде, далеко не каждый готов бесплатно и не получать ничего взамен. Но к счастью ещё остались люди, готовые на бескорыстие и от чистого сердца и без лишних плохих мыслей и планов поживиться за чужой счёт.
не всегда может быть материальной, гораздо чаще человек нуждается просто в человеческом участии и поддержке. Доброе слово, совет, просто присутствие рядом дают очень многое. Ведь когда человек знает что он не один, в нём просыпается уверенность в своих силах, он оживает духом и преодолевает жизненные проблемы и неурядицы гораздо легче.
также заключается в заботе о своих родных и близких, в особенности о старшем поколении. Не нужно ждать когда родители или бабушка с дедушкой попросят им, они как никто заслуживают особого отношения. Наш долг уважать, прислушиваться и не в коем случае, ни словом ни делом, не обижать их. Обычная забота о здоровье, оказание по дому, хорошее отношение и поведение- это тоже является .
Случается, что в нуждается абсолютно посторонний и незнакомый человек. Это может быть где угодно, на улице, в транспорте, в любом другом месте. Если есть такая возможность, то обязательно нужно , никогда нельзя бросать человека в беде. Ведь каждый из нас может оказаться в аналогичной ситуации, и кто-то окажется рядом и в беде. Всё в этой жизни возвращается бумерангом, и кто его знает, каким будет этот бумеранг. Всё зависит лично от нас и от нашего поведения в разных ситуациях, стоит об этом задумываться хоть иногда.
людям моральная она или материальная, неважно какая, должна воспитываться в людях с детства. И какой она будет, зависит от конкретной ситуации. Мы все люди и всем нам бывает тяжело и плохо. Нужно и поддерживать друг друга от чистого сердца, тогда и люди и мир окружающий нас станет меняться к лучшему
Источник: Сочинение людям
Пояснення:
ответ:надеюсь то
неочень поняла
Объяснение:если не то извини
Італійський письменник Джанні (Джованні) Франческо Родарі — відомий автор творів для маленьких читачів, лауреат Премії імені Г.К. Андерсена, що вважається найвищою відзнакою в галузі дитячої літератури.
Письменник народився 23 жовтня 1920 р. в містечку Оменья. Батько його був пекарем і помер, коли Джанні виповнилося дев’ять років. Матері довелося утримувати трьох синів самотужки. Працюючи служницею в багатому домі, жінка мусила терпіти принизливі докори, тим часом як платня була доволі скромною.
Джованні з дитинства виявляв інтерес до художньої літератури, музики й філософії, але через скруту його освіта обмежилася трьома роками навчання в семінарії. У сімнадцять років він став учителем.
Незабаром розпочалася Друга світова війна. Через слабке здоров’я Родарі було звільнено від військової служби, але він долучився до руху Опору.
Літературна кухня
Дж. Родарі в царстві дитячої фантазії
Працюючи з молодшими школярами, письменник вигадував для них завдання й вправи, спрямовані на розвиток фантазії.
Так, Родарі викликав до дошки учня й просив його написати будь-яке слово. Тим часом на зворотному боці дошки другий учень теж писав своє слово. Наприклад, один написав «шафа», а другий — «пес». Обидва слова показували класу і всі складали з них словосполучення: «пес у шафі», «шафа пса», «пес на шафі» тощо. Потім
на основі цих образів діти вигадували всілякі історії. Захопившись веселою грою, вони навіть не помічали, що навчаються...
Часто учитель-фантазер пропонував школярам відповісти на несподівані запитання, як-от: «Що було б, якби до вас постукав крокодил і спитав, чи не можете ви йому позичити трохи розмарину1?»; «Що сталося б, якби ваш ліфт провалився в глиб земної кулі або злетів на Місяць?»... І знову у відповідь лунали сміх і чудернацькі історії. Чимало з тих творчих знахідок згодом увійшли до казок письменника.
На схилі літ Родарі написав книжку «Граматика фантазії. Вступ до мистецтва вигадування історій». Ця книжка, що підсумовує тридцятирічний творчий досвід письменника, призначена для дорослих, які прагнуть розвивати дитячу фантазію. У передмові автор висловив украй важливу для нього думку: «Фантазія і наука — не суперники, не вороги, а спільники, руки й ноги одного тіла, дочки й матері одного інтелекту. Мій ідеал — цілісна особистість. Я вважаю, що нашій добі, нашій планеті необхідні такі цілісні люди». Власне, вірою в силу людської фантазії позначена вся творчість цього чудового письменника.
Сквозь волнистые туманы
Пробирается луна,
На печальные поляны
Льет печально свет она.
По дороге зимней, скучной
Тройка борзая бежит,
Колокольчик однозвучный
Утомительно гремит.
Что-то слышится родное
В долгих песнях ямщика:
То разгулье удалое,
То сердечная тоска…
Ни огня, ни черной хаты,
Глушь и снег… Навстречу мне
Только версты полосаты
Попадаются одне