Ванька Жуков — герой рассказа А.П.Чехова «Ванька» (1886), девятилетний малиик, сирота. Обученный барышней Ольгой Игнатьевной читать, писать, считать до ста и даже танцевать кадриль, он был отдан в город «в люди». Дома, в деревне, у него только дед, которому он пишет письмо, жалуясь на свое горькое житье в ученье у сапожника. Конверт и марку он купил заранее. О том, каким должен быть адрес, сидельцы из соседних лавок не рассказали — научили только опустить письмо в почтовый ящик. Адрес у В.Ж. такой: «На деревню дедушке. Константину Макарычу».
Згодом Аля відвідала Сашка,і попередила його,щоб він доробив свої недороблені справи,але той її не послухав та попав в країну Недоладію.Минув час а Сашка щей досі не було.Аля занепокоїлася і вирішила податися у розшук.Попала вона назад в Недоладію.Зустріла вона по дорозі Недочеревика.Той підказав де її шукати свого неслухняного сусіда.через деякий час дівчинка знайшся Сашка.Вона йому казала:-А яж тобі казала,а ти мене не послухав!!Він спустив очі до низу.Повернулися вони додому і Сашко завжди слухав Алю.
