Коли я вибігаю в поле,то це не з голоду, а так із привички,щоб подивитися на світ, бо в норі скучно. Усе з тими дітьми та ц з тими дітьми. Такі вам не слухняні,пищать, а на мені шкура терпне, щоб господар не вчув.
Объяснение:
Тобто вона боїться і переживає за своїх дітей.
Александр Сергеевич Пушки великий русский писатель. На мой взгляд его биографию не стоит считать интересной. С биографией я конечно знакома, но недавно прочитала любовную лирику. И самым запоминающим был любовь Пушкина к Анне Керн. Пушкин с Анной Керн впервые виделся в 1925 году в доме Олениных. В первой же встрече он влюбился в эту замужнюю женщину. После всего это они виделись только 1927 году. Тогда эта знаменательная встреча. Анну Петровну Керн Пушкин посвящал во многие свои стихи.
Я помню чудное мгновенье:
Передо мной явилась ты,
Как мимолетное виденье,
Как гений чистой красоты.
Этот стих был посвящен в честь неё
Ещё одна важная фигура в жизни Пушкина Была Амалия Ризич. После того когда она уехала в Италию в честь Пушкина приказала построить памятник. Амалия Ризич до последнего хранила письма Пушкина.
И наконец-то в жизни Пушкина появилась Наталья Гончарова прекрасная дама лет 18. Они поженились. У них было 4 детей
Александр Пушкин умер 1938 году во время дуэли с кавалергардом Жоржем Дантесом.
Но его память храниться вечно. И многие его произведения были переведены на многие языки мира.
Твір винену смерті риби" за твором "Говорюща риба": Нещодавно на уроці української літератури ми прочитали дуже повчальний твір "Говорюща риба". У ній розповідається про чоловіка-рибалку, який знайшов собі друга в рибі. Запросивши рибу в гості, він відійшов, а коли повернувся, то його жінка вже засмажила рибу. Так хто ж винен у смерті риби? На мою думку, у смерті риби винні чоловік та частково його дружина. Жінці ніколи розмовляти про високі справи - вона заклопотана домашнім господарством. Якби чоловік більше приділяв часу родині, то дружинаббула менш завантажена, а у подружжя було б більше часу на розмови. Тому у більшій мірі винуватцем є чоловік.
Як мишка тую розмову почула, то так їй соромно зробилося, не за себе, а за господиню, що чимскоріше побігла до нори.
"Добре, що діти сплять, а то б ще навчилися брехати, як люди. І як цим людям язик на таку брехню повертається? Погані люди. Одні з голоду гинуть, а другі папір у ящик ховають. Хіба ж папір важніший від життя? Але я їм!"
Объяснение:
дальше у неё зародилась идея по мести хозяевам за подлость, поэтому только этот отрывок