Длина жуков скарабеев колеблется от 9,5 до 41 мм. Большинство из них черного цвета, очень редко встречается насекомое серебристо-металлического тона. По мере взросления жук приобретает блестящий отлив. Самца от самки отличить можно благодаря его задним лапкам, с внутренней стороны покрытые рыжевато-золотистой бахромой.
Форма тела скарабеев широкая, овальная, крупная, маловыпуклая, покрыта экзоскелетом (прочным хитиновым покровом, что выполняет роль наружного скелета). Голова жука поперечной формы, имеет наличник с шестью зубцами.
Переднеспинка у насекомого простая, сильно поперечная, зернистой структуры, мелко зазубренная на основании и с боков. Надкрылья с шестью бороздками, в два раза длиннее переднеспинки, основание без каймы, характерна зернистая структура. На основании задний отдел брюшка имеет кайму.
НАДЕЮСЬ ЧТО
Длина жуков скарабеев колеблется от 9,5 до 41 мм. Большинство из них черного цвета, очень редко встречается насекомое серебристо-металлического тона. По мере взросления жук приобретает блестящий отлив. Самца от самки отличить можно благодаря его задним лапкам, с внутренней стороны покрытые рыжевато-золотистой бахромой.
Форма тела скарабеев широкая, овальная, крупная, маловыпуклая, покрыта экзоскелетом (прочным хитиновым покровом, что выполняет роль наружного скелета). Голова жука поперечной формы, имеет наличник с шестью зубцами.
Переднеспинка у насекомого простая, сильно поперечная, зернистой структуры, мелко зазубренная на основании и с боков. Надкрылья с шестью бороздками, в два раза длиннее переднеспинки, основание без каймы, характерна зернистая структура. На основании задний отдел брюшка имеет кайму.
НАДЕЮСЬ ЧТО
Старший, Остап, почав з того свою науку, що першого ж року втік додому. Остап мав славу одного з найкращих товаришів. Він рідко верховодив у зухвалих витівках. Один із перших ставав під знамена спритних бурсаків і ніколи й ні за яких обставин не виказував своїх товаришів; ніякі канчуки й різки не присилували б його таке вчинити. Він був твердий до всяких спокус, опріч війни та бучної гулянки; принаймні ніколи ні про що інше майже й не думав. Він був прямодушний з рівнею своєю. Він був добрий до такої міри, до якої міг бути добрий юнак із такою натурою і в такий суворий час. Коли б Остап не кинувся в саму середину: вибив ґноти в шістьох гармашів… А на Остапа вже наскочило раптом шестеро; та лихої години, видно, наскочили: з одного скотилася голова, другий перевернувся, вдступивши; списом проколото ребро третьому… – Дай же, Боже, щоб усі, які тут стоять єретики, не почули, нечестивці, як мучиться християнин! Щоб жоден із нас не промовив жодного слова. Остап терпів тортури й катування, як велетень: ні крику, ні стогону не було чутно навіть тоді, коли почали перебивати йому руки й ноги… Він не хотів би чути плачу та жалів слабосилої матері чи несамовитого голосіння жінки, що рве на собі волосся та б’є руками білі груди; хотів би він тепер побачити з твердою волею чоловіка, який мудрим своїм словом підбадьорив би його й потішив.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/taras-bulba-harakteristika-ostapa/