Кохання Ромео і Джульєтти Кохання, здатне пережити смерть. Саме так можна охарактеризувати лейтмотив драми Шекспіра «Ромео і Джульєтта». Почуття, що спалахнуло зненацька, здавалось би, не має права на життя. Дві сім’ї ведуть запеклу ворожнечу, просякнуту лютою ненавистю і кривавими розправами. Ромео впевнений, що кохає Розаліну, а до Джульєтти сватається Парис. Кохання не знає кордонів. Оселившись у серцях Ромео і Джульєтти воно творить справжні дива: змушує забути про протистояння родин, міняє їхні характери. Читач бачить, як Джульєтта із романтичної вразливої дівчини перетворюється на сильну жінку, яка здатна боротися за право кохати і бути коханою. Зміни торкаються і Ромео. Він розуміє, що кохання до Розаліни було надуманим, не справжнім. Романтична сцена під балконом, що так хвилює силою і красою почуттів, веде героїв до цілком логічного рішення – шлюбу. Як не дивно, більш практичною і вдумливою автор змальовує саме Джульєтту. Ромео, потрапивши у полон почуттів, не відразу зміг зрозуміти, наскільки ілюзорне і крихке їхнє щастя, право на яке ще належить відвоювати. У юних закоханих є союзники. Перш за все, стара нянька Джульєтти. Жінка звикла жити серед багатих і знатних, любить гроші. Співчуваючи своїй вихованці, вона все ж радить вийти заміж за Париса. Враховуючи деспотизм батька, легковажність матері і обмеженість поглядів годувальниці, дівчина залишається абсолютно самотньою у власному домі. Залишається ще монах Лоренцо – людина освічена і прогресивна. Він розуміє, що країна втягнута у чвари між знатними вельможами. Наївно думаючи, що кохання між членами родин Монтеккі і Капулетті здатне побороти вікову ворожнечу, монах погоджується допомагати закоханим. Низка випадковостей, як це і буває у житті, призводить до сумної кінцівки – герої гинуть, ще раз освідчуючись один одному у коханні. Трагізм фіналу просто приголомшуючий. На перший погляд смерть закоханих видається безглуздою. Проте трагедія мала свої позитивні наслідки: ворогуючі сторони, нарешті, помирилися. Кохання Ромео і Джульєтти стало всесвітньовідомим прикладом краси і сили почуття. Змінювалися епохи, з’являлися все нові покоління юних мрійників, але історія шекспірівських закоханих і сьогодні продовжує жити і хвилювати серця. Объяснение:
" Дубровский" одно из моих любимых произведений Пушкина. В романе есть всё, чтобы заинтересовать читателя : история любви, приключения шайки разбойников, быт и нравы того времени. На первый взгляд, роман можно воспринять, как произведение о любви,но смысл романа гораздо глубже. На мой взгляд, смысл кроется в противостоянии двух классов , помещиков и крепостного народа, а также несовершенство судебной системы, барский произвол. Самым ярким и запоминающимся для меня моментом, стала сцена поединка Дубровского и медведя. Насколько омерзителен в своём поступке Троекуров, оставляя человека один на один с хищником , и насколько смел и отважен Владимир. Также сцена с медведем положила начало отношениям Марии и Дубровского. Читая произведение я часто задумывался, кем же на самом деле является Владимир ? Благородным разбойником или преступником? То, что совершает Дубровский конечно противозаконно, но я опираюсь на цели, ради которых он идёт на преступления. Месть, конечно, не является благородной целью, но вот , возможность не допустить чтобы имение перешло в руки Троекурова , который в свою очередь не погнушался подкупить суд , можно считать более разумным оправданием. Советую каждому прочесть сие творение Пушкина ! Произведение не оставит равнодушным никого!
Как описать героические поступки людей в наше время? Сочинение на эту тему необходимо начать с определения понятия «подвиг». А для этого стоит обратиться к словарю В. И. Даля. Автор разъясняет слово «подвиг» как славное, важное деяние, доблестное дело или поступок. Каковы же корни этого понятия? Слово «подвиг» произошло от "подвигнуть", "подвигать", "подать вперед", "передвинуть". В свою очередь, "подвигнуть" значит не что иное, как заставить делать что-либо или побудить. Такое разъяснение дает основание говорить о подвиге как о поступке, связанном с праведностью и духовностью, а также с высокими моральными принципами совершившего его человека. А что насчет деяния, которое связано с материальной заинтересованностью или с корыстью?
