Первоначальный замысел романа был связан с событиями 1917 года, «с участием казачества в походе Корнилова на Петроград». В процессе работы Шолохов значительно расширил границы повествования, вернулся в довоенную пору, в 1912 год. В быте казачьей станицы, в течении повседневной жизни, в психологии казаков искал он объяснение поведению героев в дни грозных испытаний.
Основная проблема «Тихого Дона» - казачество и революция. Кульминация - события
1919 года, когда казачество в своей массе было втянуто в Верхнедонское восстание: сказались верность казачьему укладу и традициям земледельца-воина, поиски правды, характкрные в том числе и для Григория Мелехова. Шолохов изучал документы той «суровой действительности», которая предшествовала восстанию, в частности , злоупотреблений властью комиссарами, произвола, «перегибов по отношению к казаку-середняку».
Объяснение:
Фархад и Ширин - узбекская сказка. Фархад- сын бедняка. Ширин- принцесса. Фархад и Ширин полюбили друг друга. Фархад совершант подвиги , чтобы жениться на Ширин. (Ширин , в переводе с узб. означает сладкая В наши дни имя часто встречается. )Его обманули, сказав, что Ширин выходит замуж за богатого принца. Ширин. ждала своего любимого и проливала слезы , стоя на горе. Фархад отправился в город, чтоб убедиться, что она не дождалась его. Фархад увидел, что она ждёт его, он протянул к ней навстречу руки и окаменел,превратившись в утёс. Ширин исчезла в реке, которая разделяла их.
ответ:БІЧЕР-СТОУ, Гаррієт (Вееcher-Stowe, Harriet — 14.06. 1811, Лічфідц — 1.07.1896, Флорида) — американська письменниця."Скасуванню невільництва передувала знаменита книга жінки, пані Бічер-Стоу", — писав наприкінці XIX ст. Л. Толстой. Творчість Бічер-Стоу розвивалась у руслі аболіціоністського руху в США. Аболіціоністами називали прихильників скасування рабства і визволення негрів. До них належала й Бічер-Стоу. Негритянська тема — одна з найважливіших в американській літературі. Питання про знищення расизму хвилювало багатьох письменників, починаючи з кінця XIX ст. (публіцистика Г. Пейна, поезія Д. Лоуелла, Г. Лонгфелло, В. Вітмена, творчість Г. Торо та ін.). У середині XIX ст. рух проти рабства переріс у ряд значних повстань, учасниками яких були і білі, і чорні: повстання рабів у Віргинії (1831), громадянська війна в Канзасі, війна під керівництвом фермера Джона Брауна (1859). У розпал цих подій і з'явився роман Бічер-Стоу, який відобразив настрої ліберального крила аболіціонізму, прибічники якого виступали з моральною критикою рабовласників, апелювали до їхньої совісті та почуття обов'язку, об'єднуючи пафос боротьби за свободу з глибоко релігійними переконаннями.
Бічер-Стоу народилася в сім'ї священика Лаймена Бічера, виховувалася у дусі суворих релігійних традицій та християнської моралі. Погляди її рідних — батька, старших братів і сестер — переконаних противників рабства привели її в ряди аболіціоністів. Замолоду Бічер-Стоу викладала в жіночій школі. На початку 30-х р. XIX ст. сім'я Бічерів переселилася зі штату Коннектикут у штат Огайо, який межував з рабовласницьким Півднем. Тут майбутня письменниця вже на власному досвіді переконалась у нелюдяності рабства. Погляди Бічер-Стоу поділяв і її чоловік — професор богослов'я Калвін Стоу.На початку 30-х років Бічер-Стоу розпочала літературну діяльність. її ранні оповідання та нариси публікувалися у популярному "Дамському журналі". Виступала вона і як автор творів для дітей, зверталася до жанру моралістичної притчі. Твори письменниці 30-х — поч. 40-х pp. склали збірку "Мейфлауер" ("The Mayflower", 1843). Найцінніше в них — поетичні описи повсякденного, звичайного уміння бачити цікаве в малому, в найбуденнішому. Своє завдання письменниця вбачала в тому, щоб правдиво відображати побут і звичаї простих людей. її не приваблювала екзотика, не зачаровувала фантастика: саме життя з його кровоточивою раною — рабством продиктувало тему її головної книги.
Объяснение: