Кохання
Серед усіх чудес світу найбільше чудо — це людина і кохання. Якби запитали людину, чи згодна вона прожити життя, не пізнавши цього почуття, я думаю, бажаючих би не було. І навіть якби запропонували вибрати щось одне серед таких цінностей, як гроші, влада, слава і кохання, то переважна більшість вибрала б останнє.
Так що ж це таке — кохання? З цього приводу є багато думок і визначень. Звичайно це стан душі людини. Але це стан такої сили потрясіння, захвату, захоплення, екстазу, який змінює людину фізично і духовно.
Але не всім людям від природи дано кохати. Дехто проживає життя, так і не пізнавши сили цього надзвичайного почуття, почуття, якого не купиш ні за які гроші. Воно або є, або його немає, і примусити себе кохати ніхто не може. Кохання не можна запланувати, воно не буває з примусу. Це надзвичайно тонке почуття, яке може зруйнувати необережне слово, погляд. Воно вривається в життя раптово, навіть коли не чекаєш, навіть коли це тобі не потрібно. Це як мана, як раптове оп'яніння. З приходом кохання життя набирає сенсу, повноти, з людиною відбуваються метаморфози: вона співає, хоче слухати поезію, починає малювати, писати твори, музику, починає по-іншому бачити небо, квіти, зелень. Людина ніби в оп'янінні, емоції переважають над розумом. Кохання — це робота серця, емоцій, духу.
Дуже часто кохання буває одностороннім, і тоді воно перетворюєть ся на муку, причому ця мука теж найчастіше буває надзвичайної сили. У коханні налито не лише меду, а й отрути. Цікаво, що кохання ніби проходить кілька етапів, найчастіше три. Спочатку це платонічне замилування, романтика, квіти, музика. Пізніше — пристрасть, а потім — довіра, прив'язаність, спорідненість душ. Люди стають інколи ріднішими ніж брати і сестри по крові.
Звичайно, кожен мріє про красиве кохання, романтичне, єдине і неповторне. Та не всі розуміють, що воно не приходить саме собою, що потрібна ще й велика робота душі і серця. Кохання — це велика сила і натхнення, які рухають таланти, пробуджують здібності. Яке буде у людини кохання — залежить від культури, від виховання, від характеру. Дуже б хотілося, щоб кожна людина пережила це надзвичайне почуття, бо коли люди щасливі, тоді держава сильна.
Объяснение:
Напишу просто сочинение о Лермонтове, а ты выбери там крч:D
1)Вступление.
Лермонтов был очень известным и поэтом, и художником. Не мало людей знают, как Лермонтов любил Кавказ. Про Кавказ у него нарисовано много картин, много стихов написано. С малых лет Михаил Юрьевич ездил на Кавказ, именно те всеми любимые горы полюбил и он.
а)Вопрос.
(Предположим, пускай будет...)
Почему на автопортрете Лермонтов изобразил себя грустно, тоскливо?
б)ответ.
(Предположим, пускай будет...)
На своём автопортрете Лермонтов изобразил себя тоскливо. Да и сам он человек был не очень-то и весёлым. И его внешность очень это показывала. Он был не высоким, у него был высокий и широкий лоб, пухлые губы, тонкие усы, и его маленькие глаза. Кто-то говорил из его друзей, что Лермонтов был очень грустным, а кто-то говорил, что весёлым. Но именно автопортрет показал, какой он был.
2)Основная часть.
Стихотворение "Парус".
1832 г.
ПарусБелеет парус одинокий
В тумане моря голубом!...
Что ищет он в стране далекой?
Что кинул он в краю родном?...
Играют волны - ветер свищет,
И мачта гнется и скрыпит...
Увы, - он счастия не ищет
И не от счастия бежит!
Под ним струя светлей лазури,
Над ним луч солнца золотой...
А он, мятежный, просит бури,
Как будто в бурях есть покой!
(Стихотворение скопировала с интернета, наизусть мало помню его стихов :с)
Это стихотворение рассказывает нам о парусе. Да, да, именно о парусе. Который уплывает в море. Сразу представляется, как какой-нибудь кораблик уплывает в море.
Остальное сам напишешь^^ Это просто. Удачи^^