Новелла О. Генри "Последний лист" - это трогательная история о болезни, о потере надежды и о выздоровлении. В новелле три главных героя: Сью и Джонси, и старик Берман.
Художницы Сью и Джонси проживают вместе, а существуют они за счет иллюстрирования журналов. Джонси заболевает пневмонией, которая протекает тяжело, и девушке начинает казаться, что жизнь скоро покинет её слабое тело. Она связывает свою будущую смерть с последним листиком плюща, с тем мгновением, когда от оторвется от ветки и улетит.
В отличие от Джонси, Сью не теряет надежды на выздоровление подруги. Она пытается отвлечь её от упаднических мыслей, и ищет то, что сможет вселить в неё надежду. Она прибегает к старого художника Бермана, и тот находит вариант угасающей Джонси.
Художник Берман, неудачник и пьяница, проявил сочувствие к тяжело больной девушке и выручает её из лап смерти. Он создает изображение листа плюща и холодной ночью прикручивает его к ветке. Старику все-таки удалось создать свой шедевр, который вселил в Джонси надежду на выздоровление. Берман вскоре умирает, а девушка, благодаря его искусству, будет жить.
Главная мысль новеллы заключается в том, что всегда нужно проявлять свои волевые качества: бороться и не сдаваться. Нужно верить в жизнь, даже когда судьба к нам не благосклонна. Автор учит нас всегда оказывать и поддержку всем,
Например, в пьесе «Женитьба», где Подколесин и хочет, и не хочет жениться, он в последний момент выпрыгивает из окна перед самым венчанием, испугавшись брака.
«Ревизор» – это пьеса о том, как в уездный город приезжает ревизор. В конце концов выясняется, что он вовсе не ревизор. Это не ревизор, это пустышка, которого приняли за ревизора.
В «Мёртвых душах» Чичиков ездит покупать крестьян. Выясняется, что он не крестьян покупает, а списки с умершими крестьянами.
Объяснение:
Он смеётся над своими героями, но ему ещё и страшно, что до такого доходят люди, ему тяжело.
Артур Конан Дойл — один із найвідоміших письменників, що працював у жанрі детективу. Гучну славу письменнику принесла його збірка оповідань про Шерлока Холмса. Усього їх налічується шістдесят. І хоча у світовій літературі є ще письменники, які працювали в цьому жанрі, наприклад Едгар Аллан По, Жорж Сименон, Агата Крісті та інші, але мій улюблений детектив — Шерлок Холмс.
Шерлок Холмс — високоосвічена, розумна людина, якій притаманні надзвичайно багата уява ість, глибокі аналітичні здібності. "Мистецтво робити висновки та аналізувати їх, як і всі інші види мистецтва, досягається довгою та напруженою працею", — каже Холмс. І цим мистецтвом мій улюблений детектив володіє досконало.
Крім того, він має ще безпомилкову інтуїцію, яка допомагає йому розплутувати найскладніші справи, розкривати найзаплутаніші злочини, які часто не під силу розкрити працівникам поліції, наприклад оповідання "Спілка рудих" чи повість "Етюд у багряних тонах". Шерлок Холмс — висококваліфікований спеціаліст, але він не тільки бездоганно володіє своєю професією, а й добре обізнаний з багатьма іншими суміжними науками: анатомією, хімією, фармакологією, геологією. Має ґрунтовні знання англійських законів, прекрасно грає на скрипці, відмінний фехтувальник і боксер. А ще Шерлок Холмс приваблює мене й людськими якостями: чесністю, справедливістю, хоробрістю й винахідливістю. Він ніколи не відмовить людині у до і, якщо та потрапила у біду, завжди дасть корисну пораду. Не рахується із власним часом, щоб захистити людину, розкрити небезпечний злочин. За свою працю Шерлок Холмс не вимагає великих гонорарів, а інколи й безкоштовно допомагає людям, які цього потребують. Усі свої знання й невтомну працю він віддає служінню закону й справедливості.
Я гадаю, що ці людські й професійні якості мого улюбленого літературного героя могли б узяти на озброєння й наші сучасні детективи.