Задание #4 1) составьте кластер основных образов пространства Маниловки. 2) от фамилии Манилов было образовано отрицательное существительное "маниловщина". Объясните его смысл.
тарас шевченко завжди з особливою любов’ю ставився до своєї неньки-україни. саме це особливе ставлення до батьківщини відбилось на творчості видатного письменника. великий кобзар цікавиться не лише майбутнім україни, а й минулим. він знає, що минуле у його батьківщини було величне. а якщо створити поезії про минулі успіхи українців, то це , на думку письменника, збудити патріотичні почуття і у його співвітчизників. в творах «іван підкова», «», «гамалія» автор оспівує силу духу нашого народу, його мужність та здатність до боротьби. цими творами автор проголошує думку про те, що не варто забувати своє героїчне минуле.
як боліло серце письменника за долю україни, за її майбутнє, про що говорять рядки «україно, україно! серце моє, ненько! як твою долю, заплаче серденько! ». свої патріотичні ідеї шевченко відтворював у творах «і мертвим, а живим», «сон», «тарасова ніч» та багатьох інших. трепетні почуття мав кобзар до батьківщини. чого варті лише його слова: «нема на світі україни, немає другого дніпра! ». тарас шевченко – справжній патріот, який захоплюється своєю країною, співчуває їй, виборює для неї право на ліпше життя, поневіряється разом з нею.
Многие выделяют лермонтова как любимого поэта, написавшего не одно впечатляющее стихотворение. его лирика весьма разнообразна, и, тщательно разбирая его творчество, можно выбрать по одному стихотворению из каждой тематики. поэт писал о многом, поэтому его переживания, выраженные в стихах, каждый читатель может принять и прочувствовать. в основном, лермонтов реализовывался в рамках романтизма, а в данном направлении довольно остро затрагивается тема одиночества. творческие натуры, определенно, влюбляются в «парус», написанный в 1832 году. представляя пейзаж, описанный в стихотворении, можно проникнуться тоской, о которой сквозь строки говорит автор. море, волны, небо, и лишь парус, как единственная вертикаль на картине, очаровывает тонко чувствующих личностей. конечно, в поэзии лермонтова поднимается тема взаимопонимания поэта и толпы, а вернее, отсутствия того самого взаимопонимания. произведение «нет, я не байрон…» раскрывает общее между поэтом и самим лермонтовым, в «смерти поэта» автор заступается за пушкина, обвиняя общество в том, что оно погубило поэта. все эти стихотворения открыто заявляют о творческом кредо поэта, и о том, как необходимо проникаться чужими чувствами, потому и остаются в сердцах читателей.
тарас шевченко завжди з особливою любов’ю ставився до своєї неньки-україни. саме це особливе ставлення до батьківщини відбилось на творчості видатного письменника. великий кобзар цікавиться не лише майбутнім україни, а й минулим. він знає, що минуле у його батьківщини було величне. а якщо створити поезії про минулі успіхи українців, то це , на думку письменника, збудити патріотичні почуття і у його співвітчизників. в творах «іван підкова», «», «гамалія» автор оспівує силу духу нашого народу, його мужність та здатність до боротьби. цими творами автор проголошує думку про те, що не варто забувати своє героїчне минуле.
як боліло серце письменника за долю україни, за її майбутнє, про що говорять рядки «україно, україно! серце моє, ненько! як твою долю, заплаче серденько! ». свої патріотичні ідеї шевченко відтворював у творах «і мертвим, а живим», «сон», «тарасова ніч» та багатьох інших. трепетні почуття мав кобзар до батьківщини. чого варті лише його слова: «нема на світі україни, немає другого дніпра! ». тарас шевченко – справжній патріот, який захоплюється своєю країною, співчуває їй, виборює для неї право на ліпше життя, поневіряється разом з нею.