Головні Герої твору: Іван і Джулія
характеристика Івана:
В центрі розповіді – звичайний рядовий боєць Іван Терешка. Він родом з Білорусії, це фізично міцний 25-річний хлопець; знайома з дитинства селянська праця загартувала його, зробила сильним і витривалим. Він вразливий, терплячий, сильний духом. В полку він нічим не виділявся серед інших піхотинців, за колишні бої отримав три подяки від командування та дві медалі «За відвагу» і думав, що на більше не здатний.
Волею випадку Іван опинився в полоні у німців. Епізод полонення постійно переслідує його в нічних кошмарах (адже тоді, за законом військового часу, здатися в полон автоматично означало стати на бік ворога, тобто зрадити Батьківщині.
Характеристика ДЖУЛІЇ:
Джулія Новеллі – італійка; скориставшись вибухом, як і Іван, вона втікає з табору. В юності вона жила в багатій родині, отримала гарну освіту, її батько був комерсантом, директором фірми, хотів її одружити з синьйором Дзангаріні. Та Джулія втекла з коханим хлопцем Маріо Наполіо, який загинув. Вона мала атифашистські погляди, потрапила в концтабір.
Незважаючи на винятково складні обставини, у які потрапила дівчина — полон,— не втратила життєвого оптимізму, завзята, смілива, одчайдушна.
Письменник з любов’ю змальовує Джулію, підкреслюючи її красу, тендітність, витонченість: у неї чорні виразні очі, густе волосся, гнучка і струнка фігура, дзвінкий сміх. Завдяки образу Джулії Новеллі автор спонукає свого героя пройти перевірку коханням.
На сегодняшний день существуют только нелогичные выводы о времени написания Слова о полку Игореве, например:В 1196 году умер буй тур Всеволод, в 1198 году Игорь Святославич сел на княжение в Чернигове, не раз ходил перед тем вновь на половцев, но все это осталось без упоминаний в «Слове о полку Игореве». Не упомянуты и другие события русской истории, случившиеся после 1187 года. В частности, автор «Слова» в числе живых князей называет умершего в 1187 году Ярослава Осмомысла Галицкого: к нему автор «Слова» обращается с призывом «стрелять» в Кончака «за землю Рускую, за раны Игоревы, буего Святъславича». Отсюда ясно, что «Слово» написано не позднее 1187 года; но оно не могло быть написано и ранее 1187 года, так как оно заключается «славой» молодым князьям, в том числе и Владимиру Игоревичу, только в том же, 1187 году вернувшемуся из плена. Отсюда ясно, что «Слово о Полку Игореве» написано в 1187году
Роковые яйца это предостережение об опасности. "Луч жизни", который должен был служить на благо человечества, едва не погубил всю жизнь. И все это и за того, что он попал "не в те руки".
Вероятно, что под экспериментами Персикова с "лучем жизни", Булгаков завуалированно показывал эксперимент большевиков над Россией. У Персикова есть схожие черты с Лениным.
Персиков, будучи изестным ученым-зоологом, хотел своим изобретением человечеству, а в итоге погиб от рук обезумевшей толпы, которой нужно было найти виноватого.