Когда Володя упал в воду. Яшка, видя, что его напарник тонет, принимает единственно верное решение: бросается в холодную воду Володю: «Чувствуя, что сейчас задохнется, Яшка рванулся к Володе, схватил его за рубашку, зажмурился, торопливо дернул тело Володи вверх… Не выпуская Володиной рубашки, он стал подталкивать его к берегу. Плыть было тяжело. Почувствовав дно под ногами, Яшка положил Володю грудью на берег, лицом в траву, тяжело вылез сам и вытащил Володю» . Слезы Яшки в финале рассказа свидетельствуют об огромном облегчении, которое испытал герой. Видя улыбку Володи, Яшка «заревел, заревел горько, безутешно, сотрясаясь всем телом, задыхаясь и стыдясь своих слез, плакал он от радости, от пережитого страха, от того, что все хорошо кончилось…» .
Оба героя из рассказа Ю. Казакова «Тихое утро» проявили себя с лучшей стороны, а Яшка своего друга, как настоящий герой.
Объяснение:
Відповідь:
Пояснення
Чим уважніше вчитуєшся у Шевченкову поезію "Мені однаково, чи буду...", тим виразніше вимальовується перед нами постать поета як національного пророка. Участь у Кирило-Мефодіївському братстві дозволила йому простежити пожвавлення національного руху в Україні. Поет розумів, що це тільки початок поступового накопичення визвольної енергії народу. Тому не дивно, що грубе придушення національного руху, розгром таємного товариства спричинило появу вірша "Мені однаково, чи буду..." У ньому ми бачимо, як невідступно мучила Шевченка думка про загрозу відродженню України, якщо російські самодержавці присплять національну свідомість українців і викоренять з їхньої свідомості бодай натяки на можливість існування самостійної української держави:
...Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, ї в огні
Її, окраденую, збудять...
Ось що для Шевченка є головним, а не любов і слава серед співвітчизників! Він без болю зізнається:
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині —
Однаковісінько мені.
глава 1 -- "Император Александр в Англии"
глава 2 -- "Конфуз англичан"
глава 3 -- "Подарок англичан"
глава 4 -- "Поручение императора Николая Павловича"
глава 5 -- "Тульские мастера"
глава 6 -- "Исчезновение мастеров"
глава 7 -- "Поломничество к иконе св. Николая"
глава 8 -- "Платов в дороге"
глава 9 -- "Затворничество мастеров"
глава 10 -- "Платов в гневе"
глава 11 -- "Платов и император"
глава 12 -- "Замешательство при дворе"
глава 13 -- "Искусство тульских мастеров"
глава 14 -- "Триумф Левши"
глава 15 -- "Левша в Лондоне"
глава 16 -- "Левша на корабле"
глава 17 -- "Пари Левши и шкипера"
глава 18 -- "Болезнь Левши"
глава 19 -- "Смерть Левши"
глава 20 -- "Эпилог"
Объяснение:
=]