У каждого человека есть малая Родина – это его родной край. Здесь выросли его родители, родился и вырос он и, конечно же, тут остаются самые теплые воспоминания. Но есть еще и большая Родина – страна, в которой ты живешь. Любовь к Родине, чувство не объяснимое.
Когда я слышу слово «Россия», перед глазами открывается картина с густыми лесами, широкими полями, высокими горами и глубокими реками. Огромная и необъятная наша страна. Каждый край красив по-своему, но мой — самый лучший. Он прекрасен в любое время года. В зимнюю пору у нас выпадает много снега, трещит мороз, деревья наряжаются в белое одеяние и дарят прохожим сказочное настроение. Лето, наоборот, солнечное и жаркое. Но самая красивая пора – весна. Удивительный пейзаж весной: все деревья распускаются, расцветают цветы, появляется зеленая трава и в воздухе пахнет приходом весны. У нас самая красивая и богатая природа.Я патриот своей Родины и для меня важно все, что связано с ней. Очень горжусь своим краем за его трудолюбивый народ, который выстоял много испытаний и не потерял веру в будущее, за героев Великой Отечественной войны, за писателей и музыкантов и за простого комбайнера. Ведь все эти люди сделали огромный вклад в нашу страну. Невозможно остаться равнодушным к культуре и традициям нашего народа, которые передаются с поколения в поколение.
ну думаю родной край это россия так что я буду писать о россии.
(заголовок: ) удивительные места родного края
много разных и удивительных мест на родине. например, всем известное озеро байкал- это самое глубокое озеро на планете! и оно находится в россии. кстати, байкал считают крупнейшим источником пресной воды, которой на земле так не хватает. он словно море!
а тот-же московский кремль напоминает великана. ведь это крепость, которую трудно сломать, как и великана. а какой он красивый вечером.. словно бусы из жемчуга!
всё,надеюсь что .
подробнее - на -
Події роману Стендаля "Червоне і чорне" відбуваються у Франції в період героїчної та романтичної епохи — доби Реставрації. Головний герой цього роману — простий селянський хлопець, син теслі — Жульєн Сорель. Особистість Жульєна героїчна, трагічна й суперечлива. Жульєн Сорель — носій ідей майбутньої революції, він постать незвичайна. Сорель не позбавлений честолюбних мрій, бажання діяти, посісти вище місце у суспільстві. Битий через фізичну слабкість, через те, що був несхожий на інших, розумний, чесний. Звідси походить потенційна революційність і протест в душі і діях Сореля, його готовність протистояти долі. Вихований на книжках і розповідях лікаря наполеонівської армії, юнак поринув у світ ілюзій, його ідеалом став Наполеон, який був як і він, плебеєм. Жульєн мріє стати єпископом, бо це звання відкриває шлях до всього: до багатства і до вищого світу. У дев'ятнадцять років Жульєн Сорель потрапив у будинок мера міста Вер'єр пана де Реналя, де він постає таємним борцем із соціальною системою. Сталося так, що він покохав пані де Реналь, але прагнення потрапити у вищий світ і бути коханцем знатної красуні не дозволило Жульєну побачити велике і чисте почуття, задля якого люди віддають своє багатство. Потім Жульєн Сорель потрапив у семінарію Безансона. Здається, тут юнак серед своїх, плебеїв. Але серед тупих, недалеких семінаристів він відчув тільки люту ненависть і відчуження. Через деякий час, завдяки рекомендаціям абата Пірара, Жульєн потрапив у Париж, в будинок маркіза де Ла-Моля. Він у вищому світі, працює в бібліотеці, пізнає світські манери. Мрія здійснилася — Жульєн досяг бажаної мети, його покохала знатна красуня — Матильда де Ла-Моль, дочка маркіза. Але його ілюзії, зіткнувшись з реальністю, руйнуються, бо маркіз ні за що не дає згоди на одруження своєї дочки з плебеєм, навіть дізнавшись, що у Матильди буде дитина від Жульєна. І ось, захищаючи свою честь, Сорель потрапляє у в'язницю. Чекаючи на страту, він відмовляється від будь-якої до . Двобій із суспільством, із запрограмованою долею закінчується фізичною поразкою і водночас моральною перемогою головного героя твору, перемогою усього прогресивного над зашкарублим, консервативним, тобто поверненням героя до його незалежного і сильного духовного єства.
Історія Жульєна Сореля — це трагедія особистості, що кинула виклик суспільству. Жульен хотів довести, що такі, як він, заслуговують на кращу долю. Бунт Сореля — це спроба зруйнувати соціальні і моральні межі між плебеями та аристократами, і Жульен дуже швидко зрозумів справжній сенс життя, його нескладний механізм.
Объяснение: