Двадцять пять років незалежності України, безумовно, вже мають позитивні наслідки у різних сферах нашого життя. Змінюється наша свідомість, набираючи рис високої духовності. Ми все частіше і сильніше відчуваємо себе українцями, з інтересом вивчаємо справжню історію, що тривалий час була закрита для народу, знайомимося зі своїми героями. Велику до у цьому нам надають героїчні думи та історичні пісні — живі свідки подій минулого. Саме з цих творів і постає історія України, історія безперервної боротьби за волю. Татарські ординці, турецькі яничари, литовські феодали, польські пани — всі вони зазіхали на українські землі, намагалися підкорити наш народ.
Одним із найулюбленіших народних героїв був і є Богдан Хмельницький, який прославився і в боях з турками, і в битвах з польською шляхтою. Його образ постає з найбільшої, мабуть, кількості пісень і дум. Що найбільше приваблювало в ньому? Безумовно, його військовий талант, рішучість і мужність, з якими він вів козаків на ворога. У пісні «Чи не той то хміль» Богдан нагадує казкового велетня, від одного помаху шаблі якого гине ціле військо.
Гей, поїхав Хмельницький і к Жовтому Броду,
Гей, не один лях лежить головою в воду.
Перемога козаків під Жовтими Водами подається за до паралелізмів:
Гей, там поле, а на полі цвіти, —
Не по однім ляху заплакали діти.
Гей, там річка, через річку глиця, —
Не по однім ляху зосталась вдовиця!
Хмельницький, безумовно, був головним організатором тієї перемоги. Це засвідчила й пісня «Не дивуйтеся, добрії люди». Приклад гетьмана надихає на подвиги й воїнів.
Од нас, козаків, од нас, юнаків,
Ні один панок не вкрився.
У цій пісні згадується ще один герой — Максим Кривоніс, соратник Богдана, який не поступається йому в силі й спритності. Він рубає мечем голову з плечей, «решту топить водою». Під керівництвом умілих ватажків козаки «загнали панів аж за Віслу».
Богдан Хмельницький залишився у пам’яті народу ще й як мудрий діяч. У думі «Хмельницький і Барабаш» подається епізод, коли Хмельницькому довелося навіть піти на хитрощі, аби забрати у зрадника Барабаша королівські листи про пільги українським козакам, сам вчинок Богдана важко назвати чесним і благородним, але для народу головне те, що Хмельницький діє в його інтересах, до кінця відданий йому.
Нечай, Кривоніс, Сірко, Палій, Гонта, Залізняк… Скільки їх, відомих і невідомих борців — захисників України, які навіки залишилися у народній творчості, щоб нагадувати нащадкам про минуле і допомагати наближати вільне і щасливе майбутнє, щоб допомагати повернути «колишню славу України-неньки».
ответ: Троекуров по своей натуре имел сложный характер. И только Дубровский старший мог с ним разговаривать на равных, в то время как все остальные бояре побаивались Троекурого и обсуждали его за его спиной.
Причина их конликта стала земля которую Троекуров, подкупив судью, отсудил у старшего Дубровского.
2 Вопрос.
ответ: Дубровский младший имел упорный (иногда не обдуманных) характер действий. После смерти отца он предстал в образе "благородного разбойника". "Воспитывался в кадетском корпусе и выпущен был корнетом в гвардию", "расточителен и честолюбив", "Высок"
3 Вопрос.
ответ: Возможно. Т.к. в романе есть много лирических сцен с описанием размышлениях Дубровского о Марье Васильевне. Он пытался подобраться к ней как можно ближе, пытался защитить её от неравного брака, брака по расчёту. Далее даже попытался выкрасть её после замужества, но попытка не удалась...
4 Вопрос.
ответ: Дворовые работники Дубровских были преданы своиму барину и пошли за ним даже на разбой. Гости Троекуровых подлизывались к Троекурову желая получить от него внимания. А подьячим не повезло...Хотя, наверное, они это заслужили, ведь это их работа.
5 Вопрос.
ответ: Это, безусловно, тот момент признания Марии в том, что учитель французского это он, ну и свадьба, конечно.
6 Вопрос.
ответ: "Где стол был явств" по моему обозначает начальный достаток и благополучие их семьи, а "там гроб стоял"- неприятности, сопровождающие их после ссоры с Троекуровым.
7 Вопрос.
ответ: Очень важную. Если бы тот мальчик добежал и отнёс туда записку всё могло бы сложиться иначе.