Сергій Стеценко - головний герой та оповідач у повісті «Митькозавр з Юрківки або химера лісового озера» Я. Стельмаха. Це темноволосий та «опецькуватий» хлопчик. Сергій закінчив п’ятий клас, дружить з однокласником Митьком. Він добрий та веселий хлопець, любить пригоди та таємниці.
Потрапивши до села Сергій розділяє захоплення свого друга свіжим повітрям, дивовижними краєвидами та майже повною відсутністю контролю зі сторони батьків. «Кликало нас до себе привільне і незалежне життя». Сергій розсудливий та трохи іронічний. Він часто жартує над вигадками свого друга. «Несерйозна ти людина,» - каже про нього Митько. Хлопець розділяє мрії друга про надзвичайне наукове відкриття та світову славу. «Ото переполох зчиниться! Всі повмирають од заздрощів. Це не якісь там метелики…»
Саме Сергійко запропонував назвати невідому тварину Митькозавром на честь друга. Він - допитливий і може перебороти свій страх задля розгадки таємниці. Під час нічної варти Сергій випадково заснув, а потім карав себе через слабкість :«Мене пік сором: ну як, як я, нещасний, міг заснути! Підвів товариша, втратив його довір’я. Горе мені!»
ГЛАЗА СТРАШАТСЯ (боятся), А РУКИ ДЕЛАЮТ. Говорится тогда, когда приходится приниматься за работу, которой не видно конца. Он же, дьявол, плодущий, зверь этот, кролик, на нем одном можно пол плана взять!.. Опять-таки надо вести разовые опоросы и доводить свиней до беконной кондиции — снова деньга в кармане... Я так это дело понимаю: глаза страшатся, а руки делают... Е. Мальцев, Войди в каждый дом. <Глаза страшатся, а руки делают». Припомнит ее [пословицу], скажет вовремя кто-нибудь из старших — глядь, уж и не так страшно начинать работу, которой конца не видно. Вот вам и материальная сила слова. В. Белов, Лад. — Ничего, ребята,— сказал Николай Старовер. Он даже не привстал, чтобы окинуть взглядом непаханные поля, а продолжал спокойно курить. — Ничего... Глаза боятся, а руки делают. Смотрите, какой день бог послал. Да если этак недельку погода постоит, знаете ли, сколько мы вспашем! Ю. Красавин, Пастух. — Даль: Глаза стращают, а руки делают.
1) Глаза страшатся (боятся), а руки делают. Эта пословица ободряет тех, кто не уверен в своих. Но вот припомнит кто-нибудь из друзей эту пословицу да скажет её в нужный момент - глядишь, и уже не так страшно начинать работу. 2) «Верно, работа любит не молодца, а незалежливого» . В чем смысл выражения? В народной словесности «молодец» означает удалец, храбрец, что сопоставимо с битвой, подвигом. В словаре В. Даля « незалежливый» трактуется как работный, к работе относящийся, то есть труженик. Труд, обычная работа требуют внимания, усидчивости, трудолюбия. Нужно быть мастером своего дела, использовать опыт, навыки, знания. Смысл таков: постепенно, делая своё дело, придёшь к ожидаемому, конечному результату ( естественно, положительному). Молодец может быть и ленивым, и сонливым, а труженику, то есть незалежливому, нельзя быть нерадивым специалистом, это всегда мастер своего дела. 3) Делай по чуть-чуть, в итоге получится что-то большое
Объяснение:
Сергій Стеценко - головний герой та оповідач у повісті «Митькозавр з Юрківки або химера лісового озера» Я. Стельмаха. Це темноволосий та «опецькуватий» хлопчик. Сергій закінчив п’ятий клас, дружить з однокласником Митьком. Він добрий та веселий хлопець, любить пригоди та таємниці.
Потрапивши до села Сергій розділяє захоплення свого друга свіжим повітрям, дивовижними краєвидами та майже повною відсутністю контролю зі сторони батьків. «Кликало нас до себе привільне і незалежне життя». Сергій розсудливий та трохи іронічний. Він часто жартує над вигадками свого друга. «Несерйозна ти людина,» - каже про нього Митько. Хлопець розділяє мрії друга про надзвичайне наукове відкриття та світову славу. «Ото переполох зчиниться! Всі повмирають од заздрощів. Це не якісь там метелики…»
Саме Сергійко запропонував назвати невідому тварину Митькозавром на честь друга. Він - допитливий і може перебороти свій страх задля розгадки таємниці. Під час нічної варти Сергій випадково заснув, а потім карав себе через слабкість :«Мене пік сором: ну як, як я, нещасний, міг заснути! Підвів товариша, втратив його довір’я. Горе мені!»