1.николай петрович кирсанов — помещик, либерал. 3. он хорошо воспитан, образован.
интересуется прогрессивными идеями, в том числе в сельском хозяйстве.
в эпилоге романа о нем сказано,что" николай петрович попал в мировые
посредники и трудится изо всех сил; он беспрестанно разъезжает по своему
участку; произносит длинные речи(он придерживался того мнения,что мужиков
нужно вразумлять.
этот герой олицетворяет собой старое, доброе дворянство, уходящее в прошлое.
но хозяйство кирсановых полностью расстроено. ловко
обманывает николая петровича, не необходимой для
помещика практической хваткой.
он, в меру своих сил, преобразовывает имение, устанавливает новые
отношения с крестьянством.
добросовестно николай петрович занимается хозяйством,стремясь
вникнуть во все сферы мужицкого быта.он "занимался лечением и даже
выписал гомеопатическую аптечку".однако же"недавно заведенное на новый
лад хозяйство скрипело, как немазаное колесо,трещало как домоделанная
мебель,из сырого дерева. николай п.не унывал,но частенько вздыхал и
задумывался: он чувствовал,что без денег дело не пойдет,а деньги у него
почти все перевелись."но ему себя не в чем."кажется,я все делаю,
чтобы не отстать от века: крестьян устроил,ферму завел,так что меня во
всей губернии красным величают; читаю,учусь,вообще стараюсь стать в
уровень с современными требованиями".
но кирсанов непрактичен, мягок, слабоволен. «твой отец добрый малый, но
он человек отставной, его песенка спета», — говорит базаров аркадию.
пушкін у посвяті назвав твір *евгеній онегин* «вільним романом». і справді, перше, що вражає кожного читача цього роману,— свобода. вона відчувається в усьому. вірші роману легкі, невимушені, наче автор зовсім не докладав зусиль, щоб створити їх. а між тим, роман — подвижницька праця, подвиг семи років. яка складається з тисяч віршових рядків, вийшла напрочуд легкою і вишуканою. у романі «євгеній онєгін» представлені всі рівні російського життя: тут і вищий світ петербурга, і дворяни-самітники, і провінційне товариство, і кріпаки ленських, і громадське життя (театр, ), і приватний, сімейний побут, і народні гадання, і «золота молодь», і селянин, що їде до міста, і різноманітні картини природи. енциклопедичне охоплення російської дійсності стало можливим завдяки особливому прийому — наявності образу автора. автор-оповідач виступає в різних особах: він друг і хороший знайомий онєгіна, покровитель і захисник тетяни, поет, що експериментує з новими принципами зображення дійсності, він свідок подій, що відбуваються в романі. образ автора сприяє розширенню часових і просторових меж роману, створює атмосферу вільної сюжетної та композиційної активності. автор звертається до читачів, скеровує їхню увагу, пояснює події, тобто налагоджує взаємодію автора й читача. іноді автор, як політик, звертає увагу на причину розорення поміщиків, збіднення селян. розуміє, що не можна старими вийти з економічної кризи, розмірковує про демократизм заходу. його цікавить і стан сучасної йому освіти, і доля жінки в суспільстві. автор не скутий заданою темою, він вільний у своїх роздумах і тому є цікавим співрозмовником. онєгін — характер індивідуальний. розкрити саме індивідуальність онєгіна пушкіну є принцип контрасту. онєгін не тільки протиставляється «світу», але й героям, близьким до нього,— ленському, тетяні. на принципі контрасту будував пушкін і образ тетяни. романом «євгеній онєгін» розпочався процес розквіту російської літератури, який вивів її на чільне місце у світовому літературному процесі. проблема, яку поставив пушкін у романі,— людина й сучасність, «герой сучасності» — стане однією з провідних у російській літературі хіх століття.