Твір Акутагави «Павутинка» має глибокий і суто філософський зміст. Це швидше притча, ніж щось інше, тому, щоб краще зрозуміти її зміст, треба мати неабиякі знання з східної філософії, зокрема, з японської. Ця новела-притча була створена автором для дітей і мала на меті розвивати в дітях високі моральні якості, виховувати в них творчі здібності, вчити дітей жити на світі.
Оповідання починається з опису прекрасного літнього ранку. Ранок – символ нових надій, пробудження і переродження людської душі. В озері, яке є символом джерела життя, очищення, початку і кінця всього сущого на землі, квітнуть священні квіти лотоси – символи духовної чистоти і святості. Берегом озера знічев”я походжає Будда – божество, символ добра, гармонії, моральний ідеал людини. Будда випадково заглядає в глибину озера, де можна побачити пекло, і його погляд падає на грішника Кандата, який покараний за страшні злочини, які він вчинив за життя. Будда ніби переглядає гріхи Кандати і раптом серед них бачить один-єдиний добрий вчинок: колись Кандата ів павучка і не наступив на нього. Цього для Будди було досить, щоб дати злочинцю шанс. Будда бере тоненьку павутинку, символ тієї нитки долі, один кінець якої знаходиться у руках долі, і опускає її в озеро. І цією павутинкою, ниточк
Объяснение:
Война была ужасным временем для нашего народа. В борьбе с нацистко-фашисткими захватчиками мы несли огромные потери. Было ли место поэзии на этой войне? Конечно. Поэты сочиняли песни и музыку, чтобы вдохновить солдат на подвиги. Мне навсегда запомнился рассказ моего деда, который, сидя в окруженном врагами лагере, доедал последние припасы. Тут Они с товарищами услышали песню знаменитой Тессы Микакитовой "Русские вперед". Приободренный, мой дед смог порвать окружение и выйти к своим. Также не стоит забывать знаменитую Алёну Швец, поэтессу, которая своими стихами поддерживала дух осажденных Ленинградцев