В комедии Александра Сергеевича Грибоедова "Горе от ума" одна из сюжетных линий - конфликт мировоззрений. "Веку нынешнему" в лице Чацкого в комедии противостоит "век минувший" - Фамусовское общество.
Чацкий - главный герой комедии А.С. Грибоедова - представитель передовой молодежи начала 19-го века, то есть "века нынешнего". Он умен и образован, недавно вернулся из путешествия. Его взгляды прогрессивны. Можно сказать, что устами этого героя говорит сам Грибоедов, который был образованным человеком прорессивных взглядов.
Фамусовской общество же косно и консервативно, оно не любит новых идей. Для них нормально лгать и притворяться в угоду вышестоящим - достаточно вспомнить, с каким восторгом Фамусов описывает, как его дядя Максим Петрович удачно построил карьеру, рассмешив императрицу. Для фамусовского общества чины, звания, награды и и деньги - высшая ценность.
Чацкий значительно отличается от Фамусова и других представителей "фамусовского общества" - и по характеру, и по складу ума, и по взглядам. Чацкому безразличны богатство, награды и служебная карьера. Чацкий - патриот, он презирает преклонение перед всем иностранным, распространенное в тех кругах. Чацкому чужды идеи крепостничества, его возмущает то, что людей продают и покупают как скот.
Взгляды Чацкого слишком новые и передовые для этого общества. Поэтому объявить его сумасшедшим проще, чем прислушаться к его речам. Даже Софья, в которую был влюблен Чацкий, "девушка сама неглупая предпочитает дурака умному человеку".
У творах багатьох відомих письменників відбилася історія їхнього життя. Особливо яскраво це можна побачити, читаючи захоплюючі захоплюючі розповіді Джека Лондона, – мого улюбленого письменника. Багато чого побачила і пережила за своє коротке, але бурхливе життя, він постійно піддає своїх героїв випробуванням, змушує долати труднощі і здійснювати вибір. А оскільки дія багатьох оповідань відбувається на Крайній Півночі, то від правильного рішення часто залежить людське життя.
Любов до життя – це історія боротьби за існування. Два героя, зовсім несхожих один на одного, дві історії, два види боротьби, один з яких виявився приречений на поразку. Так, на диво, програв Білл – здоровий і сильний, який кинув растянувшегося ногу голодного товариша напризволяще, але до останньої своєї хвилини не випустив з рук дорогоцінного мішечки із золотом. Золото, пристрасть до наживи і вбили в ньому людини спочатку духовно, а потім і фізично.
Зовсім іншим ми бачимо головного героя. Автор навіть не дає йому імені, тому що в даному випадку це дійсно неважливо. Залишившись на самоті, наодинці зі своєю хворобою і голодом, в жорстоких умовах дикої північної природи ця людина постійно бореться за найдорожче, що у нього є, – за власне життя. Він розуміє, що золото нічого не варто саме по собі, і без жалю розлучається з ним, коли настає час. Часом здається, що нічого людського не залишилося в цьому суть, яке автор одного разу навіть порівнює з гігантським черв’яком. Однак іскра любові до життя, яка в ньому не хотіла гинути і гнала його вперед, дозволила йому перемогти навіть смерть.
Автор в черговий раз допомагає нам зрозуміти, що в світі немає нічого дорожче за людське життя. Однак за умови, що мова йде про життя Людини.