События, описанные в рассказе, происходят в сентябре месяце под Якутском. Путники плывут по реке на юг. Река начинает замерзать, покрывается тонкими льдинками. Потом на берега ложится снег, а река замерзает полностью.
Иван Родионович Сокольский, начальник разведочной приисковой партии, рассказывает историю, которая с ним приключилась. Он тоже ехал тогда с товарищем на Север. Его спутник очень любил животных. Рискуя собственной жизнью, он стаю диких уток, которые могли примерзнуть ко льду и погибнуть.
Ночью они остановились на ночлег. Сокольского разбудил товарищ и заявил, что он видел в лесу замерзающего человека. Они должны немедленно его . Пока Сокольский размышлял, что надо предпринять, его товарищ вышел из избы и подался в лес. Его кинули искать, но не нашли. Он замерз, ведь тогда стоял страшный мороз. Лишь позже нашли его замерзший труп. Вот такая история.
Объяснение:
I. "Герой нашого часу" М. Ю. Лермонтова — перший реалістичний психологічний роман, написаний прозою (розкриття "історії душі людської" — головне завдання автора; звернення особливої уваги на розкриття складного, суперечливого характеру головного героя роману).
II. Печорін — "молодший брат Онєгіна".
1. У чому схожість між Печоріним і Онєгіним? (обидва — представники вищого світського товариства; чимало спільного в їхній молодості — спочатку прагнення світських задоволень, потім — розчарування в них, спроба зайнятися наукою, читанням книг і охолодження до них, така сама нудьга оволоділа ними; типові представники мислячих людей свого часу).
2. Печорін і Онєгін — кожен з них людина свого часу (життя Онєгіна у пору суспільно-політичного пожвавлення — 20-ті роки; Печорін — людина 30-х років, часу розгулу реакції; можливість у Онєгіна піти до декабристів; відсутність такої можливості у Печоріна; нудьга Онєгіна то глибоке страждання Печоріна, обидва їдуть у мандри аби втекти від себе).
3. Природна обдарованість Печоріна (глибокий розум, сильні пристрасті, сталева воля; вірна оцінка людей, критичне ставлення до себе, здатність глибоко і сильно відчувати).
4. Протиріччя характеру Печоріна (у ставленні до життя: з одного боку — скептик, розчарована людина, а з іншого — у ньому величезна жага до життя, діяльності; боротьба безпристрасності з вимогами почуття, серця і розуму; у ставленні до жінок — бажання домагатися їхнього кохання (ставлення до Віри); найстрашніші суперечності: "неосяжні сили душі" — і дрібні, неварті Печоріна вчинки (він поривається "любити весь світ" — і приносить людям самі лише зло і нещастя)
III. Хто винний у тому, що Печорін перетворився на "розумну непотрібність"? (Печорін — людина 30-х років XIX ст., типовий герой свого часу; "В мені душа зіпсована світом").
фуфил мне мама