Чи завжди гроші породжують бездуховність?
Бездуховність - біда нашого суспільства. Часто люди занадто фокусуються на матеріальному, вважаючи духовні цінності не вартими уваги, бо їх не можна продати і купити за гроші. Але я вважаю, що гроші як такі не породжують бездуховності - вони лише проявляють вади душі людини, які в неї вже були. Інша справа, що наявність великих грошей допомагає цьому. До того ж, у гонитві за багатством деякі люди забувають і про людські цінності, і про мораль.
Приклад цього побачити, якщо пригадати дії та помисли двох персонажів комедії Карпенко-Карого "Сто тисяч" - Герасима Калитки та його кума Савка.
Для Калитки збагачення стало самоціллю. "Як радiсно тебе загрiбати докупи, в однi руки… Приобрiтав би тебе без лiку" - каже він. Щоб збагатитися ще більше, Калитка хоче придбати фальшиві гроші та розміняти їх на справжні, тобто скоїти злочин. Він підбиває на це свого кума Савку, що прагне виплутатися з боргів.
Коли злочин не вдався і обидва залишилися без грошей, Савка шкодує і щиро кається: "Буде здоров'я - будуть i грошi, а я навiки вiд них одрiкаюсь, нiколи в свiтi не буду хотiть бiльше, нiж Бог дає". Але Калитку цей випадок так нічому і не навчив. Він каже: " Краще смерть, нiж така потеря".
Тобто усі люди різні, що з грошима, шо без них.
