Объяснение:Вже на перших сторінках роману ми знайомимося із головним героєм — п’ятнадцятирічним капітаном.Хлопець був сиротою й виховувався у дитячому будинку. Ніхто не знав його справжнього імені, адже Діком його назвали на честь жалісливого перехожого, який знайшов на вулиці малюка. А прізвище Сенд, що перекладається з англійської як «пісок», — на згадку про місце, де його знайдено: «на ріжку піщаної коси Сенді-Гук, що утворює вхід до порту Нью-Йорк у гирлі річки Гудзон».На відміну від своїх однолітків Дік був дуже серйозним і відповідальним. У його очах пломеніла рішучість. Він міг вже-ориймати рішення і доводити свої задуми до кінця. Хлопець рано усвідомив своє становище, тому вирішив попри все стати справжньою людиною. Дік Сенд навчався постійно і не хотів зупинятися на досягнутому.На думку письменника: «Хто з дитячих літ усвідомив, що праця — це закон життя, хто змалу знає, що хліб заробляється тільки в поті чола, той завжди готовий на великі справи і в свій день знайде і волю, і силу, щоб їх здійснити». Ці ключові слова, які розкривають характер головного героя.Дік Сенд — юнак відповідальний. Опинившись у скрутному становищі, він здатен не тільки приймати рішення, а й досягати своєї мети. Внаслідок нещасного випадку він стає капітаном великого судна. Він усвідомлює, наскільки безпорадними є всі ті, хто залишився на палубі, — п’ятилітній Джек, його мати місіс Уелдон, врятовані негри.Хлопець взяв на себе велику відповідальність. Можливо, не кожен дорослий досвідчений чоловік у подібних обставинах наважився б зробити такий відповідальний крок.На противагу герою письменник зображує злодія Негору, корабельного кока, який, шукаючи власної вигоди, зробив усе, аби «Пілігрим» загинув.Розумний, кмітливий Дік врешті-решт викриває вбивцю і рабо- торгівця, карає його справедливо за всі злочини. При цьому важко навіть уявити, скільки сили, фізичної й духовної, знадобилося юнаку, щоб не впасти, не зрадити, не розгубитися. Усі небезпечні пригоди довели, що Дік Сенд — справжній герой, людина з великої літери. Він не плакав і не боявся, а загартовував свій характер, захищаючи тих, хто не мав змоги дати відсіч негіднику Негору.
ответ:
пьеса «горе от ума» была написана а.с. грибоедовым в 1822 году. чацкий комедии чацкий – герой-резонер. в его уста автор вложил собственные мысли и размышления. против чего же протестует главный герой?
чацкий спорит с представителями фамусовского общества. они безнравственны, лживы и невежественны. софья лжет родному отцу, относится к нему с неуважением. молчалин обманывает софью, притворяясь, что влюблен в нее. фамусов и все фамусовское общество не желает выбираться из мрака собственных пороков и учиться жить по-новому.
чацкий выражает яростный протест фамусовскому обществу. он возражает суждению фамусова о службе фразой «служить бы рад, прислуживаться тошно», на что тот раскрывает свои взгляды на службу в целом. так, по мнению фамусова, на службе во имя личной выгоды можно и унизиться, забыв о собственной гордости и чести. в пример он приводит своего дядю, который ради увеселения высших чинов выставлял себя на посмешище.
чацкий же полагает, что важнее богатства и личной выгоды служение отечеству и сохранение чести и достоинства. главный герой презирает преклонение перед чинами: « людьми , // а люди могут ». для него обычаи поколения фамусова уже не кажутся чем-то нерушимым. он вопрошает: «а судьи кто? », подчеркивая, что фамусовы и скалозубы не вправе судить его за смелые высказывания, в которых чацкий выражает идеалы, близкие будущих декабристов.
таким образом, в комедии «горе от ума» чацкий выражает позицию автора, сатирически изобразившего московский свет, в котором царят невежество, чинопочитание и стремление к личной выгоде.
объяснение: