1547 — Припускають, що народився Мігель де Сервантес 29 вересня у місті Алькала-де-Енарес, в день Архангела Михаїла, на честь якого його і назвали, але перевіреним фактом залишається лише дата його хрещення 9 жовтня 1547, в церкві Святої Марії Великої. Він був четвертою дитиною в родині бідного хірурга.
1551 — Родина Сервантеса у пошуках кращої долі переїхала до Вальядоліда. Але батька, через значні борги, за декілька місяців було заарештовано та ув'язнено, а майже все їх майно було конфісковане.
1553 — Сім'я майбутнього письменника повернулась до Алькала-де-Енарес де наступні три роки ледве зводять кінці з кінцями. В ці непрості для родини роки Сервантес можливо вчився в єзуїтській школі Святої Катерини, однак достовірних фактів стосовно цього питання немає.
1556 — Мігель де Сервантес з родиною переїхали в Кордову де його батько отримав спадок Хуана де Сервантеса (діда Мігеля).
1566 — Родина і переїздить до Мадрида, де Мігель робить поетичний дебют з сонета «Serenisima reina en quien se halla» написаного з нагоди дня народження принцеси Каталіни Мікаели.
1569 — Мігель де Сервантес переїздить до Риму де стає солдатом в стрілецькій дивізії військово-морського флоту Іспанії.
1571 — Мігель бере участь в бою при Лепанто, де отримав два поранення в груди, а третє в руку. В результаті поранення його ліва рука стала майже недієздатною та він не відмовився від подальшої служби.
1575 — Він разом зі своїм братом Родріго потрапляє до турецького полону і був направлений в місто Алжир.
1576-1579 — За цей період Сервантес робить чотири безуспішні спроби втечі з полону.
1580 — Через п'ять років страждань Мігелю де Сервантесу вдалось визволитись з полону. Його було викуплено за 500 ескудо і він нарешті зміг повернутись до Іспанії.
1581 — Він переїздить до Португалії, щоб розрахуватись за борги, які були пов'язані з його викупом і до кінця року повертається в Мадрид.
1585 — Сервантес опублікував першу свою новелу «Галатея», а згодом і декілька інших драматичних творів, які на жаль не принесли йому успіху.
Галатея 1585
quote Новела «Галатея» 1585
1587 — Мігель отримує посаду королівського комісара постачання провіанту. Але очікувана посада не принесла щастя поету, наступні п'ять років він має безліч проблем пов'язаних з його новими обов'язками.
1590-1591 — Сервантеса неодноразово звинувачують в різноманітних правопорушеннях і в зв'язку з цим проходить декілька судів. За період державної служби він пише безліч віршів та балад і почав працювати над деякими своїми романами такими як Rinconete y Cortadillo (Рінконете і Кортадільйо) та El Celoso Extremeno (Ревнивець з Естремадури).
1592 — Мігеля де Сервантеса заарештовують за незаконний продаж пшениці та направляють до в'язниці в місті Кастро-дель-Ріо. Проте завдяки своїм зв'язкам йому досить швидко вдалось звільнитись.
1598-1603 — Сервантес займається дрібними приватними справами та практично знаходиться на межі бідності. В нього виникають нові грошові проблеми з казначейством. Але письменник все ж не покидає творчість.
1604 — у світ виходить перша частина культового роману «Дон Кіхот».
Дон Кіхот 1605
quote «Дон Кіхот» видання 1605 року
1607 — Знову ж таки, після суду, через фінансові проблеми Сервантес переїздить в Мадрид, де залишиться працювати до самої смерті.
1608-1614 — Сервантес з головою занурюється в літературну роботу, він пише багато новел, поем та драматичних творів.
1615 — Опублікована друга частина «Дон Кіхота».
1616 — 22 квітня 1616 Мігеля де Сервантес Сааведра не стало. За декілька днів до смерті він йде в монахи та помирає у злиднях
Чацкий является главным героем пьесы «Горе от ума», который с самого своего появления в комедии принимает участие почти во всех сценах пьесы. Грибоедов всюду, где только возможно, противопоставляет своего героя прочим действующим персонажам.
Чацкий по отношению к Софье имеет серьезные намерения. Его любовь к ней искренна и горяча. При первом же своем появлении он изливает ей свою душу, смело объясняясь ей в любви, уверяя Софью в том, что кроме нее весь мир кажется ему «прахом и суетой». В нем нет ни капельки фальши и двуличия.
О силе его чувств можно судить по тому, как он тяжело переживает отказ Софьи. Доходит даже до того, что Чацкий обвиняет Софью в том, что она его «завлекла надеждой», хотя на самом деле никакой надежды она ему не подавала. Наоборот, Софья все время старалась уйти от него, как только начинала говорить с ним. В таком несправедливом обвинении виноват ослепленный горем здравый смысл героя. Именно из-за этого он так несправедлив и запальчив, потому что в своих действиях он полагается на сердце, а не на ум. Отсюда и те неловкие положения, в какие он частенько попадает. Но все сказанное не только не принижает образ главного героя, а наоборот, делает его еще человечнее и правдивее. От этого он становится еще ближе зрителю. Он лишен той схематичности, которым ранее наделяли никогда не делающего ошибок положительного героя.
Что же касается образа Софьи, то и по сей день он продолжает быть объектом споров среди не только критиков, но и артистов и зрителей. Часть из них склоняется к мысли, что Софья представляет собой порождение фамусовского общества и этим все сказано. Но другие склонны считать Софью представителем лагеря Чацкого, но движущуюся в силу определенных причин прочь от него в сторону «староверов».
Хотя Софья и умна, но живой ум ее лишен хоть какого-нибудь намека на идею и убеждение. Она слишком молода, не умудрена жизнью и неопытна. Поэтому ее мировоззрение уже испоганено воспитанием и средой. Как бы Чацкому ни было больно, но он вынужден признать, что обманулся в Софье.
Перед глазами зрителя во всей своей наготе проходит личная драма главного героя. Переплетаясь с общественной драмой Чацкого, она еще более осложняет ее. Любовь и ум Чацкого выделили его из толпы, вознесли над ней. Но они принесли ему также горькое разочарование, а в итоге мы видим сильное ожесточение главного героя против всей дворянской столицы.
Это? дата рождения: 15.10.1844 дата смерти: 25.08.1900 фри́дрих ви́льгельм ни́цше — мыслитель, классический филолог, композитор, создатель самобытного философского учения, которое носит подчёркнуто неакадемический характер и отчасти поэтому имеет широкое распространение, выходящее далеко за пределы научно-философского сообщества. концепция ницше включает в себя особые критерии оценки действительности, поставившие под сомнение базисные принципы действующих форм морали, религии, культуры и общественно-политических отношений и впоследствии отразившиеся в философии жизни. будучи изложенными в афористической манере, большинство сочинений ницше не однозначной интерпретации и вызывают много споров.
1547 — Припускають, що народився Мігель де Сервантес 29 вересня у місті Алькала-де-Енарес, в день Архангела Михаїла, на честь якого його і назвали, але перевіреним фактом залишається лише дата його хрещення 9 жовтня 1547, в церкві Святої Марії Великої. Він був четвертою дитиною в родині бідного хірурга.
1551 — Родина Сервантеса у пошуках кращої долі переїхала до Вальядоліда. Але батька, через значні борги, за декілька місяців було заарештовано та ув'язнено, а майже все їх майно було конфісковане.
1553 — Сім'я майбутнього письменника повернулась до Алькала-де-Енарес де наступні три роки ледве зводять кінці з кінцями. В ці непрості для родини роки Сервантес можливо вчився в єзуїтській школі Святої Катерини, однак достовірних фактів стосовно цього питання немає.
1556 — Мігель де Сервантес з родиною переїхали в Кордову де його батько отримав спадок Хуана де Сервантеса (діда Мігеля).
1566 — Родина і переїздить до Мадрида, де Мігель робить поетичний дебют з сонета «Serenisima reina en quien se halla» написаного з нагоди дня народження принцеси Каталіни Мікаели.
1569 — Мігель де Сервантес переїздить до Риму де стає солдатом в стрілецькій дивізії військово-морського флоту Іспанії.
1571 — Мігель бере участь в бою при Лепанто, де отримав два поранення в груди, а третє в руку. В результаті поранення його ліва рука стала майже недієздатною та він не відмовився від подальшої служби.
1575 — Він разом зі своїм братом Родріго потрапляє до турецького полону і був направлений в місто Алжир.
1576-1579 — За цей період Сервантес робить чотири безуспішні спроби втечі з полону.
1580 — Через п'ять років страждань Мігелю де Сервантесу вдалось визволитись з полону. Його було викуплено за 500 ескудо і він нарешті зміг повернутись до Іспанії.
1581 — Він переїздить до Португалії, щоб розрахуватись за борги, які були пов'язані з його викупом і до кінця року повертається в Мадрид.
1585 — Сервантес опублікував першу свою новелу «Галатея», а згодом і декілька інших драматичних творів, які на жаль не принесли йому успіху.
Галатея 1585
quote Новела «Галатея» 1585
1587 — Мігель отримує посаду королівського комісара постачання провіанту. Але очікувана посада не принесла щастя поету, наступні п'ять років він має безліч проблем пов'язаних з його новими обов'язками.
1590-1591 — Сервантеса неодноразово звинувачують в різноманітних правопорушеннях і в зв'язку з цим проходить декілька судів. За період державної служби він пише безліч віршів та балад і почав працювати над деякими своїми романами такими як Rinconete y Cortadillo (Рінконете і Кортадільйо) та El Celoso Extremeno (Ревнивець з Естремадури).
1592 — Мігеля де Сервантеса заарештовують за незаконний продаж пшениці та направляють до в'язниці в місті Кастро-дель-Ріо. Проте завдяки своїм зв'язкам йому досить швидко вдалось звільнитись.
1598-1603 — Сервантес займається дрібними приватними справами та практично знаходиться на межі бідності. В нього виникають нові грошові проблеми з казначейством. Але письменник все ж не покидає творчість.
1604 — у світ виходить перша частина культового роману «Дон Кіхот».
Дон Кіхот 1605
quote «Дон Кіхот» видання 1605 року
1607 — Знову ж таки, після суду, через фінансові проблеми Сервантес переїздить в Мадрид, де залишиться працювати до самої смерті.
1608-1614 — Сервантес з головою занурюється в літературну роботу, він пише багато новел, поем та драматичних творів.
1615 — Опублікована друга частина «Дон Кіхота».
1616 — 22 квітня 1616 Мігеля де Сервантес Сааведра не стало. За декілька днів до смерті він йде в монахи та помирає у злиднях