Дедал — винахідник столярних інструментів, гарний архітектор і скульптор. Він жив в Афінах, звідкіля йому довелося втікати після того, як він скинув з Акрополя (укріпленої частини давньогрецького міста) свого учня і племінника Талоса. Майстерність Талоса викликала заздрість Дедала: племінник незабаром міг обійти свого вчителя.
Після осуду його афінянами Дедал утік на Кріт. На цьому острові він знайшов притулок у царя Міноса. За дорученням Міноса Дедал побудував лабіринт для чудовиська з тілом людини і головою бика — Мінотавра. Дедал допоміг втекти Тесею, сину афінського царя Егея. За це Мінос заточив Дедала із сином Ікаром у лабіринті, звідкіля їх звільнила Пасіфая, дружина Міноса. От тоді-то Дедал зробив крила, і вони із сином полетіли з острова. Незважаючи на застереження батька, Ікар піднявся занадто високо. Сонце розтопило віск, яким було скріплене пір’я крил, Ікар упав у море і загинув. А Дедал, оплакавши сина, добрався до Сицилії, де і провів залишок своїх днів.
Мінос переслідував Дедала і хотів виманити його хитрістю, але в нього нічого не вийшло. Самого Міноса згубили дочки сицилійського царя Кокали: вони облили його киплячою водою.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/dedal-ta-ikar-skorocheno
Автор «Задонщины» взял за образец повествования «Слово о полку Игореве». Но, несмотря на это, «Задонщина»-самостоятельное художественное произведение. из "Слова о полку Игореве" заимствуются композиция, стиль (обороты, выражения, дословные картины, поэтические образы, одухотворение природы, строфика, поэтические приемы, символы).
Так же как и «Слово о полку Игореве», «Задонщина» начинается с небольшого вступления, которое не только настраивает слушателей на торжественный лад, но и определяет главную тему произведения — воздать «похвалу». Каждый из них посвящен точно датируемому событию - походу Игоря Святославича на половцев 1185 г. и Куликовской битве 1330 г.
Ещё Подобно «Слову о полку Игореве», «Задонщина» разделена на отдельные песни.