В замечательном романе А. С. Пушкина «Евгений Онегин» сцены бала являются ключевыми. Они охватывают обширное географическое пространство: Петербург, Москву и провинцию. В соответствии с этим, можно выделить Петербургский бал (гл. 1), светский бал, где Онегин вновь встречает Татьяну (гл. 8), Московский бал в Благородном собрании (гл. 7) и бал на именинах Татьяны в деревне (гл. 5)
Описание бала, на который приезжает молодой Онегин - это жизнь героя, быт, времяпровождение показывают нам интеллектуальный облик.
На балу у Лариных танцует уже совсем другой Онегин, уставший от светских развлечений и охладелый душой. Он решает «позлить» Ленского, результатом чего становится дуэль и смерть молодого героя. Затем следует отъезд Онегина из деревни.
Вот ❤️ ( Надеюсь )
Объяснение:
В одному з районів Нью-Йорка утворився мистецький квартал, в якому поселились здебільшого бідні художники, що не мають сталих доходів. На горищі триповерхового цегляного будинку в спільній студії живуть дві подруги — Сью і Джонсі. І все було б добре, але разом з похолоданням у листопаді почалася епідемія пневмонії. Джонсі злягла, більш того, зневірилася у своєму одужанні. Сью дбає про неї, але вирок лікаря однозначний: хвора зможе одужати лише якщо сама знайде сили і бажання жити. Тим часом слабка і зневірена Джонсі вже почала зворотній відлік. Вона втовкмачила собі в голову, що помре тільки-но впаде останній листок з плюща, який в'ється по стіні будинку навпроти. Сью з жахом слідкує як щогодини падають останні з листків.
Та як би там не було робота не чекає. Сью за є позувати сусіда з першого поверху. Це шістдесятирічний художник-невдаха Берман, який все життя готується створити шедевр і непомітно скочується в алкоголізм. Сью між іншим розповідає йому про хворобливі думки Джонсі. А наступного ранку після сильної нічної бурі на плющі залишається тільки один листок. Дивно, як його не здуло вітром. Цей подив надихає Джонсі, вона починає одужувати. А тим часом за кілька днів стрімкої пневмонії у лікарні помирає Берман, він застудився тої вітряної ночі. Сью відкриває Джонсі секрет — останній листок не впав, тому що був намальований Берманом на стіні будинку. Це і є шедевр усього його життя.