ответ: пишу про детство
Олександр ДовженкоОлександр Петрович Довженко - український радянський письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографа.Народився Олександр Петрович на хуторі В'юнище, у багатодітній селянській родині 10 вересня 1894 року. У різних джерелах інформації пишуть різні дати дати народження чоловіка - чи 10 чи 11 вересня. Потрібно знати що батько Олександра Петро Семенович Довженко був нащадком козацького стану. Сім'я була бідною, незаможною, але у ній було 14 дітей: Василь, Лаврін, Оврам, Сергій, Іван, Григорій, Олександр, Прасковія, Анна, Мотрона, Андрій, Кулина, Поліна і також була дитина, яка померла при народженні чи у перші дні життя. Олександр згадував хлопчика як "нехрещений". Діти в сім'ї рано помирали, майже всі не дожили до працездатного віку, отму в спогадах про дитинство Олександра поставали плач і похорон. Він дуже любив матір про яку писав "народжена для пісень вона все життя проплакала, проводжаючи назавжди". Вирішальним для характеру творчості майбутнього режисера почуттям стала любов до природи, яка визріла ще в дитинстві: мальовнича Десна, «казкова сіножать» на ній назавжди залишилися для Довженка найкрасивішим місцем на всій землі.Вчився в Сосницькій початковій, а потім у вищій початковій школі. Навчання хлопчикові давалося легко — він був відмінником, хоча потім вважав, що це «вчителі самі щось зовсім не розуміють і тому їм здається, що я відмінник…». Загалом, Довженко зростав мрійливим, схильним до споглядальності: життя (тоді йому здавалось) йшло у двох вимірах — реальному і уявному. Пристрасті до чогось одного він не мав, натомість хотів вирізнятися, йому здавалося, що він може все, але «загалом мрії у виборі майбутньої професії літали у сфері архітектури, живопису, мореплавства далекого плавання, розведення риб і учителювання».
Федор Александрович Абрамов явился на свет 29 февраля 1920 года в деревне Веркола Архангельской области.Свое призвание выбрал, еще в пору учебы в старшей школе. Задали написать сочинение на свободную тему. В то время в Испании разгоралась Гражданская война, и он с воодушевлением описал мужество защитников Мадрида.
Трудное детство
Родители Абрамова были крестьяне, семья крайне нуждалась в деньгах. Отца рано не стало. Федору, младшему из пятерых детей, на тот момент был всего годик, а старшему брату Михаилу едва исполнилось 15. Мать, не опустила руки, а, напротив, принялась поднимать хозяйство и спустя 10 лет они уже считались середняками. Вот только досталось это слишком высокой ценой. Изначально вся тяжесть легла на мать и старшего брата, а затем подтянулись и остальные дети. С утра и до вечера трудилась семья Абрамовых, не разгибая спины, и в поле, и дома.
Учеба
Тяжелое материальное положение помешало детям семьи Абрамовых получить полноценное образование. Михаил и Николай окончили только 3 класса, Василий — 7. Сестра Мария смогла пойти учиться, лишь, когда ей исполнилось 12. Федор, хоть и был младшеньким, пошел в школу с семи лет, то есть раньше сестры. Учился он с удовольствием и за хорошую успеваемость получал премии.