ответ:Детство и юность Петра Гринева, его отправка на службу. Дорога в Оренбургскую губернию. Проигрыш.
Буран в степи неизвестного путника.
Прибытие в Белгородскую крепость, знакомство с местными обычаями.
Зарождение любви к Маше Мироновой. Дуэль со Швабриным, ранение Гринева.
Решение Петра жениться на Маше. Письмо отцу.
Начало народных волнений, Пугачев у стен крепости.
Взятие Белгородской крепости штурмом, казнь супружеской четы Мироновых.
Помилование Петра Пугачевым.
Возвращение домой в Оренбург. Назначение Швабрина комендантом крепости. Болезнь Маши.
Известие о бедственном положении Маши Мироновой.
Возвращение Гринева в Белгородскую крепость ради Маши.
Подлое поведение Швабрина. Содержание Маши в неволе. Освобождение Маши и Петра.
Подавление народного восстания.
Арест Гринева по навету Швабрина, суд. Помилование Петра императрицей. Казнь Пугачева. Свадьба Гринева и Маши Мироновой.
Подробнее: https://obrazovaka.ru/question/kapitanskaya-dochka-plan-rasskaza-po-glavam-60559#ixzz67AOKdXF2
Объяснение:
Столе́тняя война́ (фр. Guerre de Cent Ans, англ. Hundred Years' War) — серия военных конфликтов между Королевством Англия и её союзниками, с одной стороны, и Королевством Франция и её союзниками, с другой, длившихся примерно с 1337 года по 1453 год. Поводом к этим конфликтам являлись притязания на французский престол английской королевской династии Плантагенетов, стремящейся вернуть территории на континенте, ранее принадлежавшие английским королям. Так как Плантагенеты были связаны узами родства с французской династией Капетингов, у английских королей были достаточно большие шансы заполучить французский престол. Франция, в свою очередь, стремилась вытеснить англичан из Гиени, которая была закреплена за ними Парижским договором 1259 года, и сохранить своё влияние во Фландрии. Феодалы же тех или иных государств, принимавших участие в серии военных конфликтов, желали заполучить богатства своих противников, а также славу и благородство. Несмотря на сокрушительные победы в начальных этапах, Англия так и не смогла добиться своей цели, а в результате войны на континенте у неё остался лишь порт Кале, который она удерживала до 1558 года.:
Герой однієї з найвідоміших комедій Мольєра "Міщанин-шляхтич" — такий собі пан Журден. Нажив він собі грошенят, а от роду був ну зовсім не аристократичного. А так хотілося панові Журдену стати одним із них — тобто дворянином. Це бажання настільки заволоділо його думками і всім його єством, що він став виглядати наївно, часом кумедно, а часом і зовсім по-дурному.
Мольєр часто зустрічався у житті з такими міщанами-шляхтичами, засліпленими бажанням "стрибнути вище голови". Про це свідчать афоризми видатного драматурга. Скажімо, такий: "Доброчесність — це перша ознака шляхетності, іменам я надаю набагато менше значення, ніж вчинкам".
Для того, щоб трохи зрівнятися зі шляхтичами, пан Журден винайняв для себе вчителів музики, танців, фехтування. Вони швидко зрозуміли недолугість свого учня і почали грати на його почуттях. Розмовляючи між собою, вчителі музики і танців визнають, що пан Журден вдає із себе галантного шляхтича, а сам анічогісінько не тямить у мистецтві, проте добре платить, і це найголовніше. Це, може, і добре, що пан Журден людина темна і аплодує кожній нісенітниці, бо за його гроші можна пробачити Журдену всяку дурість. Учитель музики наголошує на тому, що пан прославить їхній хист серед вельможного товариства: "...він нам плататиме за інших, а вони нас вихвалятимуть за нього".
Можна було б привітати бажання пана Журдена вивчати не лише мистецтво, а й науки, зокрема філософію, якби всі його зусилля не були спрямовані лише на те, щоб виглядати шляхетним в очах інших. До того ж через складність він відкинув логіку і процеси мислення, віддавши перевагу орфографії. Адже це заняття не вимагало ніяких розумових зусиль. Задоволений уроком, пан Журден звернувся до вчителя з проханням до написати ніжну записочку до однієї шляхетної дами. Вчитель погодився. Він тільки запитав, прозою чи віршем хоче написати пан. Журден був спантеличений. Вчителеві довелося пояснити значення слів "проза" і "вірш". Здивований Журден не втримався від репліки: "Далебі, понад сорок років розмовляю я прозою, а мені це ніколи й на думку не спадало".
Дивіться також
"Міщанин-шляхтич" (повний текст)
"Міщанин-шляхтич" (скорочено)
Розкажіть історію створення комедії "Міщанин-шляхтич" (та інші запитання)
Біографія Мольєра
Оазис у твоєму місті
Не дивно, що такі міщани-багатії, як Журден, котрі прагнули зрівнятися зі шляхтичами, були легкою наживою для шахраїв. Граф Дорант, світський пройдисвіт, зіграв на почуттях Журдена і на захопленні його світською дамою маркізою Доріменою, у яку сам був закоханий, щоб видурювати у честолюбця гроші і подарунки для маркізи.
Нове вбрання, яке приніс Журденові кравець, виглядало на ньому так кумедно, що навіть покоївка Ніколь не могла втримати сміху. Та дарма, Журдена легко обдурити лестощами, адже він сам готовий бути одуреним. А коли учень кравця назвав Журдена шляхетним паном, той, розчулений, дав хлопцеві гроші і зробив для себе висновок: "Ось воно що значить убиратися так, як убираються вельможні особи".
Добре, що родина Журдена не розділяє його честолюбних прагнень і реально ;оцінює стан речей. Коли Журден відмовився віддати дочку Люсіль заміж за юнака-міщанина, друзі влаштували цілу виставу з маскарадом і зі сватанням Люсіль. Міщанин-шляхтич погодився віддати свою доньку за сина турецького султана і при цьому мати найпочесніший чин у цілому світі — мамамуші.
За законами жанру комедії, п'єса має щасливий кінець і закінчується весіллями закоханих молодих людей, а також графа та маркізи. Турки, що танцюють, б'ють пана Журдена шаблями і разом з Муфтієм промовляють: "Бийте, бийте, не жалійте!" Потім б'ють пана Журдена ще й ціпками, а муфтій промовляє: "Не стидатись, не кричати, — коли хочеш паном стати!"
Так Мольєр і висміяв, і покарав фізично свого головного героя — недолугого міщанина Журдена, який за будь-яку ціну хотів стати шляхтичем. Оптиміст Мольєр в одному з афоризмів висловився так: "Що б не говорили, є в людині щось незвичайне — таке, що ніякі вчені не можуть пояснити". І з цією мудрою думкою важко не погодитися.
Інші варіанти цього твору:
Чому смішний пан Журден? (за комедією Мольєра "Міщанин-шляхтич")
Надіслати Розповісти Цвірінькнути
Дивіться також:
"Міщанин-шляхтич" (повний текст)
"Міщанин-шляхтич" (скорочено)
Розкажіть історію створення комедії "Міщанин-шляхтич" (та інші запитання)
Інші шкільні твори до тексту "Міщанин-шляхтич"
Біографія Мольє