анафора: «І у лісі <…> / І лунає спів пташиний, І нове життя буяє», «Що до тебе з тим же палом.., <…> / Що душа пройнята шалом.., Що на мене повіває…»
Цей вірш скsfaладається з двох частин. У першій Афанасій Афанасійович зображує картину природи, зустріч ранку. А оскільки описує він цю картину для тієї, в яку, очевидно, ніжно закоханий, то і захоплення красою навколишнього світу забарвлюється в ніжні і чуттєві відтінки. Сонце, як уособлення життя, посилає гаряче світло, яке тремтить по листочкам, пробуджуючи ліс. У вірші “Я прийшов до тебе, мила” описується весна, і пробудження природи пов’язане з пробудженням почуттів.
Про кохання поет говорить у другій частині, яка так само, як і перша, складається з двох строф. Він розповідає про свою любов, просто і щиро, без пафосу. Повідомляючи коханій, що його почуття не змінилися, ліричний герой безпосередньо пов’язує це щастя з творчістю.
Фет тонко пов’язує пробудження природи і почуття ліричного героя, який сповнений ніжності. Він приходить до дівчини навіть не на побачення – просто не може не поділитися з нею тим, наскільки прекрасне життя, який чудовий весняний ранок і все навколо. Герой проявляє свої почуття дуже бурхливо, але не відчуває через це збентеження: fasв його віці природно радіти всьому.
Однажды школьникам дали задание на летние каникулы. Нужно было прочитать около десятка книг, записать их в читательский дневник и сделать упражнения по математике и русскому языку. Летние каникулы длинные - целых три месяца, так что задание было не очень большим.
Маша и Даша учились в одном классе. Получив задание на лето, Маша решила разбить его на части и каждую неделю читать по книжке и делать часть упражнений. Ее подруга Даша решила, что сначала она отдохнет как следует, а потом быстренько все решит и прочитает.
Шло время, наступил август, скоро уже в школу. У Маши все уже было готово, а Даша вспомнила наконец про задание. Посмотрела, сколько всего нужно сделать, ужаснулась и побежала к подруге за "Вот видишь, Даша, правильно говорила моя бабушка: делу - время, потехе - час", - сказала ей Маша. "Я делала задания все лето понемногу, а тебе теперь придется все время до школы учиться, упущенное наверстывать".
Все люди любят отдыхать. И это нормально. Ведь позади трудовые будни. У всех они насыщенны, и у взрослых, и у детей. Тогда почему бы не устроить себе такие выходные, которые будут длиться долго и обязательно запомнятся всем участникам? Да, о таком хорошо помечтать, но в реальности затяжное веселье может утомить еще больше, да так, что понадобится еще дополнительное время, чтобы отдохнуть после выходных. Недаром, наши предки говорили, что на работу нужно выделить столько времени, чтобы сделать ее, а на отдых – час. Конечно, я понимаю, что это не буквальные шестьдесят минут. Тогда сколько времени нужно отдыхать, и как?
Если человек не станет расслабляться, то его организм сам от истощения будет бунтовать, и, скорее всего, человека ждет долгое лечение. Это всем известная истина. Нужно ли это всем нам? Конечно же, нет. Значит, отдых все же нужен после того, как работа или вся будет завершена, или какая-либо ее часть. Вопрос заключается в том, сколько нужно времени на то, чтобы организм восполнил затраченные силы. ответ будет, конечно же неоднозначный. Не думаю, что он может выражаться в определенной цифре. Но и смешно было бы предположить, что он по времени может превышать то, что было отведено на выполнение задания. Тогда не будет потом сожаления, что время потрачено зря. Ведь всем нам свойственно запоминать дела, ими мы гордимся, а пожилые рассказывают о них нам, своим внукам. Из этих историй мы понимаем, какие у нас заслуженные и уважаемые предки. А чем гордиться из рассказа в одно слово: «Отдыхал»? ничего не сделал человек за свою жизнь, и что? Будет ли чувствовать потом себя счастливым?
Я хочу построить свою жизнь так, чтобы в ней было место и отдыху, и работе. Для этого мне нужно научиться все хорошо планировать. И главным принципом, которым я буду руководим в этом – «делу время, потехе час». Тогда меня ждет успех, ведь правдивость этой народной мудрости доказана веками.
«Я прийшов до тебе, мила…» аналіз
Автор – Афанасій Фет
ff
Рік написання – 1843
ff
Рід – лірика.
ff
Жанр – ліричний вірш.
Тема. Тема кохання переплітається з темою природи. Окрім того, у вірші відчутно ще один мотив – поетичної творчості.
Ідея – ахоплення природою та почуття кохання надихають поета на творчість, яка має бути вільною імпровізацією.
Віршовий розмір – чотиристопний хорей.
Настрій. Настрій радісний, відчувається жага до життя, краси, кохання.
Композиція. Вірш має 2 частини – перші дві строфи поет присвячує опису природи, другі дві присвячені темі кохання.
Художні засоби:
епітети: «жffasfивуща сила», «спів пташиний» та ін.;
метафори: «живуща сила / В листі променем заграла», «нове життя буяє»; ллється мова; душа служить готова;
уособленнffя – “сонце встало”, “променем заграла”, “брунька оживає”.
анафора: «І у лісі <…> / І лунає спів пташиний, І нове життя буяє», «Що до тебе з тим же палом.., <…> / Що душа пройнята шалом.., Що на мене повіває…»
Цей вірш скsfaладається з двох частин. У першій Афанасій Афанасійович зображує картину природи, зустріч ранку. А оскільки описує він цю картину для тієї, в яку, очевидно, ніжно закоханий, то і захоплення красою навколишнього світу забарвлюється в ніжні і чуттєві відтінки. Сонце, як уособлення життя, посилає гаряче світло, яке тремтить по листочкам, пробуджуючи ліс. У вірші “Я прийшов до тебе, мила” описується весна, і пробудження природи пов’язане з пробудженням почуттів.
Про кохання поет говорить у другій частині, яка так само, як і перша, складається з двох строф. Він розповідає про свою любов, просто і щиро, без пафосу. Повідомляючи коханій, що його почуття не змінилися, ліричний герой безпосередньо пов’язує це щастя з творчістю.
Фет тонко пов’язує пробудження природи і почуття ліричного героя, який сповнений ніжності. Він приходить до дівчини навіть не на побачення – просто не може не поділитися з нею тим, наскільки прекрасне життя, який чудовий весняний ранок і все навколо. Герой проявляє свої почуття дуже бурхливо, але не відчуває через це збентеження: fasв його віці природно радіти всьому.
Объяснение: