«П'яний корабель» (фр. Le Bateau ivre) — віршована символічна поема відомого французького поета Артюра Рембо, яка написана ним у 17-ти річному віці 1871 року в Шарлевілі.
У центрі твору — символічний образ корабля-людини, що ототожнюється із самим поетом.
Поява цього твору визначила формування нової поетичної системи, яку характеризують посиленням метафоричності, появою «зашифрованих образів», які допомагають уявити невимовне.
Поема складається з 25-ти олександрійських катренів зі схемою римування абаб.
Климко – сирота, головний герой автобіографічної повісті Григора Тютюнника. Образ Климка втілює ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки до близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя. Зовнішність Климка: «Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути»
Объяснение: