1)Василиса была хозяйственной,испекла вкусный хлеб для царя.
2)Василиса владела магией,утром она была лягушкой,а ночью превращалась в царевну.
3)Она очень красивая.
4)Василиса непреклонная,ведь тогда когда Иван сжег лягушачью шкуру,она осталась непреклонной,обернулась лебедушкой и улетела.
5)Василиса была заколдована,нечистые силы превратили ее в лягушку и чтобы она приняла человеческий облик насовсем,Иван должен пройти все испытания.
6)Она была умной.
7)Василиса положительный и светлый герой в данной сказке.
Надеюсь
историческая поэма в народном стиле М. Ю. Лермонтова, написанная в 1837 году и впервые опубликованная в 1838 году в «Литературных прибавлениях к „Русскому инвалиду“»[1]. В 1840 году эта поэма открыла единственное прижизненное издание поэта — сборник «Стихотворения М. Лермонтова».
Сюжет поэмы разворачивается во времена правления царя Ивана Грозного. Стиль поэмы можно охарактеризовать как русский народный эпос. Она является стилизацией русского народного творчества в большой эпической форме. В основе произведения лежит фольклорный сюжет, восходящий к народным песням о царе Иване Грозном, многие из которых к XIX веку сохранились и были записаны. Эта поэма в контексте всего творчества поэта воспринимается как своеобразный итог работы Лермонтова над русским фольклором[2]. Также стоит отметить уникальность этого произведения. По жанру и художественному своеобразию она оказалась единственной в своём роде и не получила продолжения ни в творчестве её автора, ни у других поэтов
Пошук...
Аналіз творів українських пісменників / Аналіз вірша "Ісаія. Глава 35", Шевченко
Аналіз вірша "Ісаія. Глава 35", Шевченко
Перегляди: 827
Шевченко Тарас
Аналіз твору вірш "Ісаія. Глава 35", Т. Шевченко:
Тема: мрія поета про неодмінність повалення самодержавства і розбудову нового суспільства — трудящих.
Ідея: впевненість Т. Шевченка у святість божої правди, яка запанує на землі, віра у щасливе і вільне життя.
Основна думка: "Оживуть степи, озера, / І не верстовії, / Скрізь шляхи святії / Простеляться."
Жанр: переспів з Біблії.
Сюжет: початок вірша за формою нагадує народні різдвяні пісні. Це звернення до землі. Метафорична картина щастя починається із наказу землі розквітати, оновитись. А далі буде Божий суд, коли справедливість переможе. Зло буде покаране, а ось поневолені кріпаки, метафоричним образом яких у творі стають «темні», «сліпі», «вбогодухі», будуть вилікувані.
У третій частині вірша і змальовано ідеальне життя нещасного народа-мученика, який заслужив цей рай. Поет вдається до алегорії, яка виконує подвійну функцію. По-перше, зображує народне щасливе життя у майбутньому, по-друге, показує до чого доводить рабство людину. Закріпачена людина стає морально забитою, неосвіченою, фізично нездоровою. Використання у вірші старослов’янизмів також виконує подвійну функцію: стилізує вірш до біблійних творів і надає йому пафосності, урочистості.