Мольєр у своїй дуже смішній і повчальній комедії "Міщанин-шляхтич" блискуче показав, що бути шляхетною та належити до знаті не є одним та тим самим. Історія бідолашного пана Журдена, що переплутав одне с іншим, тому яскравий приклад. Журден так хотів стати дворянином, що втратив і здоровий глузд, і добре ім'я, і честь з гідністю.
Пан Журден став посміховиськом. Над ним сміялися, його використовувати у своїх корисливих цілях інші - і дворяне, і вчителі, яких він наймав і яким платив чималі гроші, і навіть ремісники. У цьому всі вони дуже схожі: і граф Дорант, що без сорому брав у Журдена гроші у борг і не віддавав, і кравець, який переконував Журдена, що "усі дворяне таке носять", і той вірив.
Дорант бур графом, але чи був він шляхетним? Звісно ж, ні. Бо шляхетність не є чимось, що дається від народження: шляхетною людина стає... або не стає.
Журден так і не отримав жаданого дворянства. Замість цього, він позбувся і грошей, і репутації. Навряд чи дворянство варте цього. Я вважаю, гарна людина у любому статусі буде гарною, а підла - завжди залишиться підлою, до якої вестви населення вони б не належали.
1) Счастливые часов не наблюдают. Софья 2)Служить бы рад, прислуживаться тошно. Чацкий
3) Свежо предание, а верится с трудом. Чацкий
4) Подписано, так с плеч долой. Фамусов
5) Когда ж постранствуешь, воротишься домой, и дым Отечества нам сладок и приятен! Чацкий
6) Минуй нас пуще всех печалей и барский гнев, и барская любовь. Лиза
7)Читай не так, как пономарь, а с чувством, с толком, с расстановкой. Фамусов
8) Мне завещал отец: во-первых, угождать всем людям без изъятья - Хозяину, где доведется жить, Начальнику, с кем буду я служить, Слуге его, который чистит платья, Швейцару, дворнику, для избежанья зла, Собаке дворника, чтоб ласкова была. Молчалин
9) О! если б кто в людей проник: что хуже в них? душа или язык? Чацкий