Объяснение:
Марина Цвєтаєва перебувала в еміграції 17 років, розділивши долю багатьох представників інтелігенції післяреволюційної доби.
Як писала сама поетеса:
Жарких самоуправств
Час — и тишайших .
Час безземельных братств.
Час мировых сиротств.
Понад три роки вона була в Чехії та майже 14 років — у Франції. Життя в Європі виявилося не набагато заможнішим, аніж на покинутій батьківщині. Родина Ефронів не мала змоги оселитися ні в Празі, ні в Парижі — фактично весь цей період вони мешкали по селах чи в передмістях (Вшенори, Мокропси, Вандея, Медон), де тулилися в жалюгідних орендованих приміщеннях. Лише зрідка вибираючись до міста, Марина потерпала від своїх фобій — боялася висоти, багатоповерховості, ліфтів, натовпу, автомобілів, користувалася лише метро і трамваєм.За висловлюванням доньки, вона завжди була беззахисною, але жодного разу — безпорадною.
не 20 не честно, врёшь не краснеешь