В «Воробье» есть два главных героя, которые играют очень важную роль в раскрытии смысла произведения.
Главное действующее лицо – это охотничья собака Трезор.
Трезор сначала кажется беспощадным, не знающим жалости псом.
А оказалось, что он очень глубоко чувствует материнскую любовь.
Он ошеломлён тем, что такая маленькая птица такая смелая и гордая.
Второе действующее лицо – это мать птенчика, которая не испугалась этой огромной собаки и ринулась на рискуя своей жизнью ради своего птенчика.
Объяснение:
это половина если полностью ты умрёшь ты точно 5 полутеш удачи
Анти́чна літерату́ра (від лат. antiquus — «стародавній,древній») — література стародавніх греків і римлян, яка розвивалася в басейні Середземного моря (на Балканському та Апеннінському півостровах та на прилеглих островах і узбережжях). Її письмові пам'ятки, створені на діалектах грецької мови і латинською мовою, належать до 1 тисячоліття до н.е. і початку 1 тисячоліття н. е. Антична література складається з двох національних літератур: давньогрецької та давньоримської. Історично грецька література передувала римській.
Одночасно з античною культурою в басейні Середземного моря розвивалися інші давні культури і, відповідно, літератури: давньокитайська, давньоіндійська, давньоіранська, давньоєврейська — серед яких видатне місце займала стародавня Іудея. Хоч давньоєгипетська література переживала на той момент період розквіту, антична й іудейська культури стали підвалинами усієї західної цивілізації
В античній літературі сформувалися основні жанри європейської літератури в їхніх архаїчних формах і основи науки про літературу. Естетична наука античності визначила три основні літературні роди: епос, лірику і драму (Арістотель), ця класифікація зберігає своє базове значення донині.
Том перед картиною
Объяснение:
Тоді все й починається