Для свого оповідання «Дари волхвів» автор обрав досить символічну назву з біблійним підтекстом. Волхви ― це мудреці, які прийшли з подарунками привітати Ісуса Христа у день його народження. За переказами їхні дари ― це дорогоцінні пахощі. З цієї події бере свій початок звичай на Різдво дарувати своїм близьким подарунки, що й намагалося зробити молоде подружжя у оповіданні О. Генрі. Обидва герої твору змогли відмовитись кожен від свого скарбу заради коханого. Автор називає їх справжніми мудрецями-волхвами, оскільки їхня мудрість не в матеріальних подарунках, а в їхній любові і відданості один одному, здатності на самопожертву заради кохання.
Також слід зауважити, що цей твір видатного автора має автобіографічні моменти. По-перше, зовнішність героїні оповідання Делли він списав зі своєї коханої дружини Етол. По-друге, у його житті була схожа ситуація. Коли дружина О. Генрі тяжко захворіла, сам він перебував далеко від дому, закордоном, переховуючись від загрози ув’язнення. Не маючи грошей на ліки, за крок до смерті, вона продала свою мережану шаль і купила чоловіку різдвяний подарунок ― золотий ланцюжок для годинника, який вислала йому поштою. Однак такий подарунок дружини вже був нідочого О. Генрі. Отримавши звістку про тяжкий стан коханої дружини, він продав свого годинника і купив білет на поїзд, щоб повернутись до неї і підтримати в тяжку хвилину, попри реальну загрозу потрапити до в’язниці.
«Дари волхвів» стало одним із найкращих і найпопулярніших оповідань О. Генрі. У ньому відчувається душа автора, проглядаються найпоказовіші риси його таланту, воно дарує людям віру в любов.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/dari-volhviv-analiz
Изумительный по красоте и доброте рассказ про маленького зверька, которого человек поймал для чего-то в лесу (совершенно непонятно для чего, видимо его собаке и коту стало скучно и он принес им развлечение), оторвал от мамы и родного дома. Волчишко не мог найти себе места в доме человека, везде ему было плохо, да еще кот шипел на него и пес лаял. Утром человек ушел и оставил дверь открытой. Волчишко и убежал в лес к маме. Это сказка, а в действительности пойманный волчонок никогда бы не смог найти свою маму и все закончилось бы не так хорошо. Вывод можно сделать такой - не надо трогать диких зверей, особенно детенышей и приносить их в дом ради своей забавы. А понравилось мне больше всего доброта, с которой написана эта сказка и прекрасное чувство юмора автора. А больше всего понравилось - что закончилось все хорошо и волчишко вернулся к маме.
Объяснение: