М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Анoнuм
Анoнuм
26.04.2022 10:07 •  Литература

літературний диктант з казки Аліса в країні чудес
1.Чиєю дитиною було порося?
2 під час гри в крокет чим було фламінго?
3.під час гри в крокет ким були їжаки?
4.кому належить така характеристика:почервонілий від люті?
5.кому належить така характеристика:люто підкидала немовля?
6.кому належить така характеристика все росла і росла?
P.S.зарубіжна література 5 клас Help!​

👇
Открыть все ответы
Ответ:
see99aa
see99aa
26.04.2022
Україна, український народ, українська мова! Які величні, незрівнянні ні з чим поняття! Україна, як і українська мова, мають свою історію. Україна... В одному цьому слові бринить жмуток смутку і краси, величі і слави, країна, де найбільше люблять волю і довго не мали її, країна гарячої любові до народу, вікової боротьби за щастя, рівноправність, незалежність. Така ж доля спіткала і мову. І хоча український народ – один із великих слов’янських народів – був розтерзаний і пошматований впродовж тривалого часу між різними імперіями, позбавлений політичних прав, позбавлений права на творення рідної літератури.Зараз Україна – незалежна держава. І вона, звісно повинна мати свою мову, повинна відродити її з розумом, повагою, відродити культуру, не поспіхом та указами, а серцем і бажанням людей.Мова живе, її життя. Її власна історія міститься в постійній її зміні: щезають старі звуки, появляються нові й вони міняються, як і форми слів, синтактичні звороти, значення слів. Увесь духовний і матеріальний поступ людства будується на мові, історія якої тісно пов’язана з політичною долею того народу, котрий нею говорить.Мова – це найкращий засіб взаємних зносин окремих осіб між собою, засіб їх духовного об’єднання і взаємного впливу. Без мови нема народності, рідна мова найкраще відбиває в собі думки й почуття окремої людини, суспільності всього народу. В мові, її історії, розвитку й виробленні відбилися перші ознаки проявів самостійного духовного життя в майбутньому окремого народу. Найголовніші індивідуальні ознаки народу – це його мова, література, мистецтво, пісні, усна творчість.Мова – це характер народу. В ній відбито його національні звичаї, побут нахили. Мова – це ще й історія народу. Від найдавніших часів наші предки залишили в мові свої глибокі сліди. У мові відбивається і пам’ять народу, бо майбутнє виростає з минулого. Нашому поколінню треба плекати кожне слово рідної мови, передане нам у спадок від наших пращурів. Нам треба вивчати, розвивати, берегти свою мову, бо без неї народ перестає бути самостійним, незалежним і багатим. Ми не маємо права забувати, що за любов до української мови, до рідного народу багато письменників часто платили власним життям. В своїх віршах, творах вони описували обурення і гноблення до рідного слова:Коли забув ти рідну мову,Яка б та мова не була –Ти втратив корінь і основу,Ти обчухрав себе дотла.(Дмитро Білоус)Розуміння ролі мови в житті народу визначає естетичне кредо Лесі Українки, М.Коцюбинського, А. Малишка. А ще П. Тичина та М.Рильський щедро висівали добрі зерна свого поетичного слова на ниву української літературної мови; зерна проросли, збагатили, сповили мову новими висловами. Людина може володіти кількома мовами, залежно від її здібностей, нахилів і прагнень, але найкраще, найдосконаліше вона має володіти, звичайно, рідною мовою. І це не тільки й тому, що рідна мова, - це невід’ємна частка Батьківщини, голос народу й чарівний інструмент, на звуки якого відгукуються найтонші, найніжніші струни людської душі.Мова – це золотий запас душі народу, з якого виростаємо, яким живемо, завдяки якому маємо право милуватися рідним краєвидом. Мова – найкращий цвіт, що ніколи не в’яне, а вічно живе, розвивається і процвітає.
4,8(82 оценок)
Ответ:
Викендр
Викендр
26.04.2022
Главные герои

Мартын Лодыжкин – старик, шарманщик.

Сергей – двенадцатилетний мальчик, акробат. Пять лет назад Лодыжкин взял его «напрокат» у сапожника-забулдыги.

Арто – белый пудель, «остриженный наподобие льва».

Другие персонажи

Трилли  – сын хозяев дачи «Дружба», капризный мальчик восьми-десяти лет.

Дама  – хозяйка дачи «Дружба».

Дворник  – служил у родителей Трилли.

Краткое содержание

Глава 1

«Пробиралась вдоль южного берега Крыма маленькая бродячая труппа». Впереди бежал пудель Арто, за ним шел Сергей, а сзади плелся дедушка Мартын Лодыжкин «с шарманкой на скрюченной спине». Шарманка едва работала, и на ней можно было сыграть только давно устаревшие вальс и галоп.

Глава 2

Труппа вышла к старинному графскому парку, «в густой зелени которого были разбросаны красивые дачи». Сергей и Мартын начали ходить по дачам, но «день выдался для них неудачный».

Почти везде их прогоняли или отказывали, заплатили только в двух. И хотя Лодыжкин был рад хоть какому-то заработку, его сильно возмутила одна барыня: женщина долго смотрела представление и расспрашивала их, а после дала лишь дырявый гривенник.

Они обошли весь дачный поселок. Оставалась последняя дача за высоким забором, на которой было написано «Дача Дружба».

Глава 3

Труппа зашла в сад, и Сережа расстелил перед балконом коврик. Только они собрались начать представление, как на террасу выбежал, издавая пронзительные звуки, мальчик. Вслед за ним спешили прислуга, молодая дама и толстый лысый господин. Они всячески пытались успокоить ребенка, но тот не унимался.

Лодыжкин сказал начинать представление. Услышав звуки шарманки «все на балконе разом встрепенулись». Артистов хотели прогнать, но Трилли начал капризничать, чтобы их вернули. Лодыжкин играл на шарманке, Сергей выполнял акробатические трюки. После этого Мартын достал тонкий хлыстик, и Арто послушно выполнял его приказы.

Увидев дрессированную собачку, Трилли тут же потребовал пуделя себе. Дама спросила, сколько хочет Лодыжкин за Арто. Мартын ответил, что пудель не продается, ведь он их кормит. Мальчик кричал еще громче. Рассерженная дама готова была заплатить сколько угодно, но Лодыжкин не уступал. Тогда дворник прогнал артистов из дачи.

Глава 4

Уже у моря артистов догнал дворник. Подкармливая пуделя колбасой, он объяснил, что пришел по поручению барыни, которая предлагает за собаку 300 рублей. Старик же решительно отказывался продавать Арто.

Глава 5

Лодыжкин и Сережа остановились позавтракать в «уголке между Мисхором и Алупкой» у источника. После завтрака они решили немного поспать. В полудреме дедушка говорил сам с собой: рассуждая, как купит розовое трико с золотом и атласные розовые туфли.

Пока Сергей и Мартын спали, Арто пропал. Увидев лежавший на дороге огрызок колбасы, старик понял, что собаку забрал дворник. Мартын очень расстроился.

Возмущенный Сергей сказал, что сейчас вернется и заставит отдать собаку, а иначе придется обратиться к мировому. Лодыжкин ответил, что им нельзя обращаться к мировому: он живет по чужому паспорту, и на самом деле крестьянин Иван Дудкин.

Глава 6

«Молча они дошли до Алупки» и остановились в грязной турецкой кофейной, носившей название «Ылдыз» – «Звезда». Поздно ночью Сергей незаметно собрался и вышел. Мальчик отправился к даче «Дружба». Перебравшись через узорчатые чугунные ворота, он решил обойти дачу кругом.

Из каменного подвала Сергей услышал стонущий визг. Мальчик позвал собаку и «неистовый, срывающийся лай сразу наполнил весь сад». В подвале раздался басовый крик, и что-то стукнуло. Возмущенный Сергей закричал, чтобы не смели бить собаку.

Из подвала выбежали дворник и Арто с обрывком веревки на шее. Сережа, а за ним и пудель, бросились наутек. Найдя место, где стена забора была достаточно низкой, мальчик подсадил собаку, запрыгнул сам, и они быстро побежали прочь.

Хотя дворник и не преследовал их больше, собака и мальчик еще долго бежали. Передохнув у источника, Сергей и Арто вернулись в кофейню. Арто на радостях с визгом подбежал к Лодыжкину и разбудил его. Старик хотел обратиться к мальчику за объяснениями, но тот уже заснул.

Заключение

В рассказе «Белый пудель» Куприн противопоставляет двух мальчиков – акробата Сережу и барского сына Трилли. Сережа не намного старше своего антипода, но при этом он совершенно по-другому воспринимает окружающий мир. Маленький акробат восхищается крымской природой, с пониманием относится к Лодыжнику, не раздумывая спешит вернуть своего друга Арто. Трилли же относится ко всему потребительски, для него важно только немедленное исполнение его капризов, независимо от того, чего бы это стоило его родителям.

4,7(68 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ