В один день девочка Люся и её друг Витя пошли на Волгу с родителями. Там они купались, веселились. И даже не заметили как пролетело время. Родители забыли про детей и ушли домой. Дети пошли тоже домой. Но было уже темно. По пути они не боялись и веселились. Когда Люся пришла домой, то она соврала маме, что им было очень сирашно. На следующий день все повторилось. Только на этот раз Люсенька осталась одна, ей было так страшно. Когда девочка пришла домой, она была вся в слезах. И рассказала, что видела, то мама на этот раз не поверила ей. И девочка Люся больше не когда так не делала.
"Кто вчера соврал,тому и завтра не поверят"
Когда-то давно жили отец с сыном, которых звали Адам и Давид У отца был большой виноградник!После смерти Адама он достался сыну!И Давид решил разбогатеть обманывая людей.Он смешивал давнишний виноград с новым и продавал людям за половину его стоймости.Вскоре один мужчина отравился от его винограда,а затем и другие люди!Они стали догадываться,что их обманывали и рассказали обо всем царю!Но царь был милосерден и пощадил Давида,но при условии, что он вернет деньги вдвое больше, всем тем кому продал виноград!Давид выполнил все,что повелел ему царь он вернул деньги!Вскоре он захотел опять продавать виноград,только высшего качества и без всякого обмана,но увы у него никто не хотел его покупать!И как то раз ему встретился один мудрец и Давид решил рассказать ему свой случай и спросить совет,как ему быть дальше,но модрец ответил ему "Кто вчера соврал,тому и завтра не поверят"
Твір Акутагави «Павутинка» має глибокий і суто філософський зміст. Це швидше притча, ніж щось інше, тому, щоб краще зрозуміти її зміст, треба мати неабиякі знання з східної філософії, зокрема, з японської. Ця новела-притча була створена автором для дітей і мала на меті розвивати в дітях високі моральні якості, виховувати в них творчі здібності, вчити дітей жити на світі.
Оповідання починається з опису прекрасного літнього ранку. Ранок – символ нових надій, пробудження і переродження людської душі. В озері, яке є символом джерела життя, очищення, початку і кінця всього сущого на землі, квітнуть священні квіти лотоси – символи духовної чистоти і святості. Берегом озера знічев”я походжає Будда – божество, символ добра, гармонії, моральний ідеал людини. Будда випадково заглядає в глибину озера, де можна побачити пекло, і його погляд падає на грішника Кандата, який покараний за страшні злочини, які він вчинив за життя. Будда ніби переглядає гріхи Кандати і раптом серед них бачить один-єдиний добрий вчинок: колись Кандата ів павучка і не наступив на нього. Цього для Будди було досить, щоб дати злочинцю шанс. Будда бере тоненьку павутинку, символ тієї нитки долі, один кінець якої знаходиться у руках долі, і опускає її в озеро. І цією павутинкою, ниточкою між раєм і пеклом, злодій міг би вибратись назовні, врятуватися від пекельних мук, але не судилося… Його власна сутність, тобто, відсутність співчуття до ближніх, до інших нещасних, не дозволила врятуватися самому та й врятувати інших. Кандата знов і вже назавжди упав у море крові, а Будда у печалі пішов собі геть.
Новела «Павутинка» стверджує ідеали добра, вчить, що треба жити в мирі з людьми і з самим собою, відповідати за свої вчинки, робити добрі справи і пам”ятати, що за всі вчинки доведеться колись відповісти, бо існує вища справедливість.
Объяснение: