бароко – це стилістичний напрям в європейському мистецтві xvi-xviii сторіч, започаткований в італії. основні його риси: підкреслена урочистість, пишна декоративність, динамічність композиції. в україні під впливом козацтва, його визвольного руху та союзу з православною церквою, яку воно взяло під свій захист, наприкінці xvi-початку xvii сторіч народжується українське бароко. визначною його рисою є використання традицій народного мистецтва та широка демократизація сюжетів. українське бароко відбилося в архітектурі, живописі, літературі, скульптуі та театрі україни того часу. серед того, що дійшло до нас у стилі українського бароко, слід відзначити архітектуру духовної академії у києві (й. шедель), ковнірського корпусу в києво-печерській лаврі (с. ковнір), надбрамної церкви кирилівського монастиря у києві (і. григорович-барський); церкви св. юра у львові (б. меретин); картини художників і. рутковича, й. кодзлевича, г. левицького, а. голика, ікони та розписи невідомих художників у церквах та монастирях; літературні твори к. саковича, і. величковського, м. смотрицького, і. галятовського, а. радивиловського, г. кониського, т. прокоповича, д. туптала, г. сковороди, м. довгалевського та інші. в умовах запорізької січі українське бароко поєднується з аскетизмом козацького життя, з військово-оборонними функціями споруд, набирає стриманої урочистості і одержує назву „козацького бароко”. запорізька старшина фундувала, або, іншими словами, фінансувала, будівництво деяких споруд і за межами запоріжжя. переважно це були будівлі монастирів та церков. так, наприклад, 1764 року у місті ромни на кошти кошового отамана м. калнишевського було побудовано величну споруду церкви покрови, багато коштів запорожці витрачали на розбудування братського і микільського монастирів у києві, а також найбільш шанованого на запоріжжі межигірського монастиря під києвом. усі гетьмани славного війська запорізького, в першу чергу іван мазепа, були фундаторами монастирів, чимало коштів втрачали на їх розбудову. серед цих монастирів гадяцький, густинський, мгарський, рихловський та деякі інші. з ім’ям козацького полковника якова лизогуба, великого землевласника, пов’язане будівництво збереженої до сьогодні полкової канцелярії у чернігові. звичайно, фундуючи монастирі, церкви, будуючи адміністративні приміщення, козацька старшина мала на увазі перш за все досягнення своїх особистих або станових цілей, та збережений у цих пам’ятках дух народу, дійшовши до нас, промовляє про речі загальнолюдські, про велику силу мистецтва. промовляє він також про талантнароду, що втілився в галузі архітектури у високий стиль козацького бароко.
Рано утром, когда еще темно я люблю подбежать к окну и любоваться видом из него. Уличную небольшую дорожку, освещенную уличными фонарями, чуть видно пушистый, свежий снег, лежащий на голых ветках деревьев и земле. Напротив меня есть другие дома, в них тоже просыпаются люди и встречают новый день. Люблю понаблюдать за людьми, которые не поленились встать ещё раньше меня и теперь выгуливают своих домашних любимцев, несмотря на день недели и холодную, красноносую погоду.
Днем из окна можно увидеть, много нового и интересного: деревья в снежной шубе, на морозном воздухе, задумавшись опускаются снежинки.
Издали видно мою ледяную горку, когда не такая холодная погода я люблю выйти позвать своих друзей покататься вместе с ними, попускать яркие хлопушки и поиграть в снежки. На улице тихо, лишь изредка доносится шум машин. Передо мной целый маленький мир.
Когда солнце уходит, то на небо приходят звёзды. Они словно лампочки гирлянды, опутавшей тёмное небо. Уже вечер, все люди отдыхают дома, на улицу никто не выходит, только собаки бегают по снежным тропинкам.
Ночью на улице так тихо, белоснежно ни одного шороха. Только фонари горят, светят тропинку. Вижу звезды и луну мне нравиться считать их перед сном. Люблю когда на темном ночном небе полнолуние
Если у вас есть немного свободного времени, может, стоит просто посмотреть в окно? Я уверена, что вы увидите много нового и интересного! Это прикрасно когда перед тобой такой пейзаж"