Можу запропонувати таку історію з Іваном Силою:
Надворі стояла весна, дмухав легенький вітерець. Іван Сила зі своїм видатним тренером Брякусом збирався на змагання до Києва. Зі свого містечка вони вирішили добиратися автомобілем, адже ніщо не віщувало біди.
Несподівано небо почало хмуритись та чорніти, почувся гучний голос грому, яскраво засвітила блискавка. Потроху накрапував дощ. Це не абияк заважало їхати: дорогу поступову розмивало, вітер ламав кущі та скидав додолу дерева. Всюди стало темно і почалась справжня злива.
Проте Брякус та Іван поспішали на змагання та вирішили не зупинятись. Несподівано сталось лихо: щось важке та велике впало на дорого, автомобіль, що їхав попереду зник у темряві.
Брякус вийшов з машини та оглянув дорогу:
- Іване, сталось нещастя: дерево звалилось на машину. Треба терміново дістатись до найближчої станції та викликати до Докторе Брякусе, можливо, я до швидше? – запитав Сила, виліз із машини та підійшов до дерева, що впало.
Несподівано Іван підняв цей здоровенний дуб, що було середньостатистичній людині не під силу, та віджбурнув його подалі:
- Дякувати Богу, що привалило лише задні сидіння, на котрому нікого не було. Але машина потребуватиме сильного ремонту.
Чоловік з автомобіля почав потроху вибиратись та намагався оговтатись від шоку:
- Мужчини, щиро вам дякую! Ви стали моїми рятівниками!
- Немає за що, бо допомагати слабшим – обов’язок кожної людини!
Буря почала стихати та Іван з тренером продовжили свій шлях. На тих змаганнях Сила посів перше місце, а грошовий приз пожертвував тому чоловікові на ремонт машини.
Объяснение:
Эпитеты-отвечают на вопросы какой?какое?какие?Означают качество и т.д. предмета.
В этом стихотворении это эпитеты: Мохнатый (лес),(тоской)глубокою,(страну) далекую,седые (облака),(ковром) шелковым ,(воробышки) игривые, (детки) сиротливые,(пташки) малые, голодные, усталые,(ставням)свешенным,(пташки) нежные,(вихри) снежные,мерзлого (окна),прекрасная,ясная (весна).Сравнения:воробышки игривые,
Как детки сиротливые,
Прижались у окна.Олицетворения:поет зима - аукает,с тоской глубокою плывут седые облака,вьюга злится,вьюга злится.Метафоры:по двору метелица ковром шелковым стелется,снится им прекрасная,
в улыбках солнца ясная красавица весна.
Тема: роздуми про необхідність розвивати таланти, даровані Богом (роздуми про служіння своєму народові)
Головна думка: заклик правильно скористатися наділеними дарами: жити недаремно, ідучи за велінням свого серця (уславлення духовно-багатого українського народу)
Рід літератури: лірика
Вид лірики: громадянська (патріотична) лірика
Жанр: вірш (1933)
Художні засоби
Епітети: «врочисте небо», «Господь багатий», «солодких грон», «променистих вин»
Персоніфікація: столах веселих
Метафора: «лине хмара …розверзається небо», «Господь … благословив дарами», «вогонь самопосвяти», «твойому серцю найхмельніший келих»
Архаїзми: «вотще», «літеплим», «самопосвята».
Повтори (що надають врочистості): «і вірити, і прагнуть», «і величне, і ясне-бо»