Рассказ Астафьева "Конь с розовой гривой" повествует об одном эпизоде из детства мальчика. Рассказ заставляет улыбнуться над проделкой главного героя и одновременно оценить замечательный урок, который преподала бабушка своему внуку. Маленький мальчик отправляется собирать землянику, и бабушка обещает ему за это пряничного коня с розовой гривой. Для тяжелого полуголодного времени такой подарок великолепен. Но мальчишка попадает под влияние своих друзей, которые съедают свои ягоды и его упрекают " в жадности". Но за то, что ягоды так и не были собраны последует суровое наказание от бабушки .И мальчишка решается на мошенничество _он набирает в туесок травы, а сверху закрывает ее ягодами. Мальчик хочет утром признаться бабушке, но не успевает .И она уезжает в город, чтобы продать там ягоды .Мальчик боится разоблачения, и после возвращения бабушки он даже не хочет идти домой .Но потом возвраться все-таки приходится. Как стыдно ему слышать сердитуюц бабушку, которая уже рассказала всем вокруг его мошенничестве!
Мальчик прощения и получает от бабушки того самого пряничного коня с розовой гривой. Бабушка преподала своему внуку хороший урок и сказала:" Бери, бери ,чего смотришь? Глядишь, зато ещё когда обманешь бабушку ..."И действительно, автор говорит :"Сколько лет с тех пор Сколько событий минуло ! а я все не могу забыть бабушкиного пряника _того дивного коня с розовой гривой"
Часто буває так, що дуже талановиті і в цілому позитивні люди мають деякі недоліки, які роблять їх життя дуже непростим. Сумно це усвідомлювати, оскільки такі люди особливо готові реалізовувати і показувати свій талант оточуючим, але іноді для цього їм не вистачає сили волі або ще якихось певних якостей. Досить багато таких людей зустрічається серед людей творчості. Прикладом такої людини є один з головних героїв новели авторства О. Генрі під назвою «Останній листок» – дівчини на ім’я Джонсі.
У цій новелі розповідається сумна, але в той же час досить зворушлива історія з життя жителів невеликого кварталу для художників. Як відомо, всі художники є людьми творчими, а тому мають досить тонку і тендітну душевною організацією. Все це проявляється не тільки в їх безпосередній професійній діяльності, а й у ставленні до життя, в переживанні тих чи інших проблем буття. Дівчина на ім’я Джонсі була однією з мешканок цього кварталу. На нещастя, у той час в місті виникла епідемія пневмонії, а імунітет Джонсі виявився занадто слабким,