Вежливые слова очень нужны. "Будьте добры", "извините", " ", " " - сложно представить нашу жизнь без этих слов. Говоря друг с другом вежливо, люди дают понять, что уважают окружающих. Без вежливости людям было бы трудно жить в обществе.
Что бы случилось, если бы вдруг все люди забыли все вежливые слова? Представьте себе, как бы тогда разговаривали люди. "Передай кондуктору!", "Дай книгу почитать", "Мне нужен Вася. Позови Васю". Чего-то в этих фразах не хватает. Думаю, всем ясно, чего не хватает: вежливости.
А вот так будет лучше, правда? "Передайте кондуктору ". "Дай мне эту книгу почитать большое!". "Извините за беспокойство, но мне нужен Вася. Не могли бы вы его позвать?"
Так что никогда не забывайте о вежливых словах. Недаром простое слово " " в одном известном рассказе стало волшебным.
Вежливые слова очень нужны. "Будьте добры", "извините", " ", " " - сложно представить нашу жизнь без этих слов. Говоря друг с другом вежливо, люди дают понять, что уважают окружающих. Без вежливости людям было бы трудно жить в обществе.
Что бы случилось, если бы вдруг все люди забыли все вежливые слова? Представьте себе, как бы тогда разговаривали люди. "Передай кондуктору!", "Дай книгу почитать", "Мне нужен Вася. Позови Васю". Чего-то в этих фразах не хватает. Думаю, всем ясно, чего не хватает: вежливости.
А вот так будет лучше, правда? "Передайте кондуктору ". "Дай мне эту книгу почитать большое!". "Извините за беспокойство, но мне нужен Вася. Не могли бы вы его позвать?"
Так что никогда не забывайте о вежливых словах. Недаром простое слово " " в одном известном рассказе стало волшебным.
Подробнее - на -
Однією із найпопулярніших п'єс Бернарда Шоу є його драма "Пігмаліон". Сюжет її навіяний автору давньогрецьким міфом про скульптора Пігмаліона, який закохався у своє створіння — статую прекрасної Галатеї і силою свого кохання ожи-вив її. У п'єсі Б. Шоу історія дещо інша. Зовсім випадково відомий учений-лінгвіст Генрі Хіггінс зустрічається із молодою дівчиною Елізою, яка продавала на вулиці квіти й на парі із полковником у відставці Пікерінгом, який теж займався мовознавством, береться перетворити цю вуличну квіткарку на світську герцогиню. Полковник Пікерінг обіцяє Хіггінсу сплатити все, скільки буде коштувати цей експеримент, ще й до того обіцяє визнати професора найталановитішим педагогом у світі.
Починається незвичайний експеримент. Професор Хіггінс активно береться за справу. Але й завдання в нього не з легких: вулична квіткарка з явно визначеним мессонгрівським діалектом, яка і уявлення не має про світські манери поведінки, повинна в досить-таки короткий відрізок часу опанувати не лише літературну мову, а й набути навичок поведінки, які властиві дамі з вищого світу. Власне кажучи, професорові потрібно створити нову людину, нову особистість. Генрі Хіггінс ретельно береться за свої обов'язки вчителя: старанно й наполегливо навчає дівчину, як правильно вимовляти слова, будувати речення, працює над збільшенням її словникового запасу, слідкує за тим, щоб у мові дівчини не було нічого притаманного її колишньому оточенню. Але йому довелося не лише працювати з Елізою над правилами фонетики й орфоепії. Не менше важило й те, як дівчина вміла поводитися в суспільстві. Хіггінс водив Елізу на концерти класичної музики, в оперу, на художні виставки, навчав, як поводити себе в тій чи іншій ситуації, прищеплював гарні манери.