Тема «Тіні забутих предків»: зображення життя гуцулів на межі ХІХ-ХХ ст.; відтворення поетичного світу давніх гуцульських традицій, міфологічного світосприйняття і світовідчуття гуцулів; сильних і нестримних почуттів; органічної єдності з природою,
Ідея «Тіні забутих предків»: гімн природі, чистоті людських взаємин і почуттів; засудження бездуховного життя, обмеженого дрібними потребами й інтересами.
Герої «Тіні забутих предків»: Марічка Гутенюк та її родина; Іван Палійчук та його родина; Палагна — дружина Івана Палійчука; Юра, сусід Палійчуків, мольфар; щезник, нявка, чугайстир.
Композиція «Тіні забутих предків»: композиція твору складається з низки епізодів, що через долю головних героїв передають дух життя гуцулів, їхній органічний зв’язок із природою, язичницьку суть вірувань, звичаїв та обрядів.
Сюжет твору розвивається в психологічному ключі через показ не стільки зовнішніх, скільки внутрішніх подій життя Івана Палійчука. Може, саме тому фольклорне тло стало органічною частиною твору, підказало найточніші поетичні засоби творення образів.
Поетика твору розвивається у двох напрямках. З одного боку, автор використовує традиційний сюжет, з другого — вдається до складніших форм художньої умовності. Особливість твору полягає в підході до зображуваного, у сприйняття і передачі образів навколишнього світу. І тут автор виступає як імпресіоніст.
У творі письменник зображує ніби два світи — зовнішній і внутрішній. Причому часто зовнішній світ не деталізується, а передається точними влучними штрихами. Описи, яких у повісті немало, подаються ніби й реалістично, але в них більше уваги приділяється враженню героя, ніж просто реальному пейзажу. Захоплення внутрішнім світом героя починає сприйматися читачем як реальний світ. У цьому полягає імпресіоністична структурність повісті —- відмова від традиційного сюжету, зосередження оповіді на внутрішньому конфлікті. Враження від навколишнього світу, матеріалізовані у почутті, настрої, переживаннях, становлять організуючий центр повісті Коцюбинського як твору імпресіоністичного. Імпресіонізм Коцюбинського слід розуміти як особливий стиль, близький до реалістичного напряму розвитку літератури. Письменник виробляє і свої специфічні засоби зображення. Йдеться про імпресіоністичний пейзаж у повісті «Тіні забутих предків». Напівтони, надзвичайність функції світлотіні — ось що відзначає пейзаж М. Коцюбинського-імпресіоніста.
Проблематика «Тіні забутих предків»:
гармонії людини і природи; життя і смерті; вічності й сили кохання; протиборства добра і зла; сенсу житія і щастя людини; вірності й зради; вірності кохання і деспотизму антигуманних звичаїв; ролі праці в житті людей; стосунків батьків та дітей; язичництва і християнства. Художній напрям, стиль: модерний твір, у якому яскраво простежується імпресіоністична манера подачі матеріалу.
Примітки: Повість Михайла Коцюбинського написана під враженням його перебування на Гуцульщині. В основу повісті ліг мандрівний сюжет про закоханих з ворогуючих родин, подібний до фабули трагедії Шекспіра «Ромео і Джульєтта». У творі розповідається про кохання Івана й Марічки, українських Ромео і Джульєтти. Яскраво передано побут і життя гуцулів.
Рассказ Ивана Алексеевича Бунина «Сверчок» повествует нам грустную и очень трогательную историю шорника Ильи Капитонова. Шорник – это человек, которые занимается ремеслом, связанным с изготовлением шор. Шорами называют конские упряжки и сбруи.
Илья человек преклонных лет, очень неказистый и неприметный. Его внешность довольно непримечательная. Он невысокого роста, лысый, фигура у него нескладная от тяжелой работы. И работа у Ильи Капитонова не так складно идет, как у его напарника, такого же шорника Василия. Василий в данном рассказе внешне выступает полной противоположностью Ильи. Он высокий, красивый, сильный. И работа у него идет гораздо лучше. За худобу, болезненность и неприметный внешний вид Илью прозвали Сверчком. О нем и его непростой судьбе пойдет речь в данном рассказе.
правильный вариант г) у створенні антивірусної протиотрути