Відважний, відданий своїй справі (зберіг пошту), сильний духом, розумний, розвинена уява , винахідливий, кмітливий, цілеспрямований, оптиміст, телепат, любить життя, почуття гумору, уміє орієнтуватися в ситуації, мужній, (намагається опанувати думки), (старається зрозуміти закон виживання на незнайомій планеті.)
С самого начала этой сказки, рассказывается о старике и старухе. О их жизни. Позже старик уходит рыбу ловить. Он закинул три раза невод в море и только на третий раз ему попалась Золотая рыбка. Ну, а она говорит "Отпусти ты, старче, меня в море!" Старик сначала испугался, но потом отпустил. Ну, а дальше он вернулся домой не с чем. И начал рассказывать своей старухе о произошедшем.А она ему говорит" Дурачина ты, простофиля!" В общем она начала его отчитывать. А дальше события развивались своим чередом. Потом старуха потребовала новое корыто, от золотой рыбки.
План:
1.Невод с золотой рыбкой
2.Старик отпустил золотую рыбку.
3.Рассказ старухе о произошедшим, со стариком.
4.Корыто.
5.Изба новая
6.Старуха дворянка.
7.Старуха царица.
8.Старуха владычица морская.
9.Уход золотой рыбки в сине море.
Лирика Лермонтова носит новаторский характер. Она отличается интимностью, глубиной поставленных вопросов, психологизмом. Творчество этого поэта, с одной стороны, ставит вечные проблемы, волнующие человека во все времена. С другой стороны, она очень актуальна, потому что затрагивала животрепещущие темы 30-ых годов19 века.
Через все творчество Лермонтова проходит одна сквозная тема – раздумье о судьбах его поколения. Ей посвящено много стихотворений поэта. Одними из самых ярких являются «Дума» и «Бородино».
Несмотря на то, что эти произведения рисуют разные эпохи (Отечественная война 1812 года и молодое поколение 30-ых годов), они посвящены одной теме – упреку современной Лермонтову молодежи.
Объяснение:
Дума» обращена к современности поэта. В образе героя Лермонтова перед нами возникает человек, который был типичен для того времени. Он сформировался в ту эпоху, когда нравственные ценности стали терять свою значимость.
Лерой Кліві через космічну аварію опинився на незнайомій планеті без засобів до порятунку.
Герой розуміє, що вижити в умовах, коли хижаки відчувають запах твоїх думок, дуже важко, проте герой не збирається падати духом: він знаходить їжу, знаходить металевий спрут для захисту. Герой вбирає в собі найкращі риси Людини: віра в перемогу, надія на завтрашній день, рішучість боротися до останнього за власне життя: «Вранці він здивувався, що все ще живий. Поки що усе гаразд. Можливо, й цей день скінчиться благополучно. У бадьорому настрої Кліві попрямував до свого корабля … Кліві знайшов металевий прут, зважив його у руці і заткнув за пояс, трохи нижче поштової сумки. Не надто надійна зброя, але додає впевненості».
Автор підкреслює, що врятувати героя може не сильне спритне тіло, не наявність палиці, а саме сила розуму. Сила людського розуму залежить багато в чому від того, що людина робить у цьому житті, від її життєвого досвіду, від професійних навичок, від вміння правильно їх
Сильний: «Клів відчайдушно намагався не втратити залишки свідомості. Він перебував в непередаваному стані шоку. Йому здавалося, що розум його відокремився від тіла і, звільнений, витає в повітрі. Усі турботи, почуття, страхи залишилися з тілом; розум був вільний…»
, мислячий: «Ось воно що! Тварина, позбавлене очей і вух, може виявити присутність Клів тільки одним телепатичним! Щоб перевірити свою теорію, Клів подумки вимовив слово «пантера», ототожнюючи його з наближенням звіром. Пантера люто заревіла й помітно скоротила відстань, що їх розділяла…»
Цінує життя. «Він із зусиллям взяв себе в руки. Пора серйозно поміркувати…»
Почуття відповідальності, дисциплінованість. Покидаючи зорельот, не забуває про сумку з поштою, яку не кидає навіть тоді, коли знаходиться в небезпечних ситуаціях.
«Кліві зрозумів, що намагатися не думати про щось – це все одно, що зупиняти лавину голими руками. Людський мозок неможливо свідомо й прямо загальмувати. Для цього потрібні час і практика».