Кокованя – одинокий старик, золотодобытчик, приютивший сиротку.
Даренка – шестилетняя девочка, сиротка, воспитанница Коковани.
Другие персонажи
Серебряное копытце – волшебный козел, из-под копыта которого вылетали драгоценные камни.
Муренка – кошка, которую подобрала на улице Даренка.
Призадумался Кокованя – он хотел взять к себе мальчонку, чтобы обучить своему делу, вырастить на старость. Когда же он узнал, что за девочкой нет никакого ухода, и чужие люди, поселившиеся в доме ее родителей, каждый раз попрекают сиротку куском хлеба, он согласился забрать Даренку к себе.
Для Пушкіна все, що пов’язане з його юністю, прекрасне. Поет вважає, що найщасливіші роки свого життя він провів в ліцеї. Пушкін часто згадує про ті чи інші періоди свого життя. Так, поет розповідає про заслання на південь, де він перебував у повній самоті, далеко від друзів і близьких. Його єдиним супутником в подорожі по Кавказу була муза, що давала йому сили, перебуваючи на засланні, відчувати красу краю і повноту життя. Нарешті Пушкін повертається в Петербург , але це вже не той поет-романтик, який без розуму від балів. Погляд Пушкіна на світське суспільство Петербурга змінився.
був добрим до людей; рятував тварин; висаджував дерева; не роздушив павучка.