Пишу тебе сие поучение, Настенька, сестрица моя меньшая, вредная, но любимая.
Слушайся родителей наших, ибо любят они нас, детей неразумных, и добра нам желают. Слушайся и меня, брата своего, когда я советы добрые тебе даю: я больше твоего на свете прожил и больше твоего знаю. Хочу я тебя, сестрица моя, от ошибок уберечь, потому и поучаю.
Учись в школе хорошо, ибо сейчас узнаешь ты все то, что в жизни пригодится. Не списывай уроки у одноклассниц, а своей головой думай: она тебе нужна не токмо шапку носить и косу заплетать.
Родителям по хозяйству понеже работают они, чтоб нас, чад своих, всем обеспечивать. К тому же им, ты и сама учишься хозяйство вести. Вот окончишть школу, уедешь учиться в страну чужедальнюю - кто тебе там еду сварит, в горнице приберет, ежели не ты сама? А ты не умеешь... неладно выйдет. Так что учись, сестрица моя меньшая.
А к экрану компьютерному да телефонному надолго не прилипай, ибо пустая это трата времени. А время, сестрица моя, бежит быстро, и тратить его зазря глупо. Игрушки-то хороши компьютерные, но уроки сами собой не сделаются. Получишь двойку - родителей огорчишь, накажут тебя. Тогда уж мне не жалуйся: сама будешь виновата.
Слушай советов брата старшего, ибо добра он тебе желает.
Стара пані
Надзвичайно добра, привітна, працьовита, щира людина, яка доброзичливо ставиться до своїх служниць. Вона, також, дуже любить свою внучку – панночку;
Лікар
Чоловік панночки, безвольний, у всьому слухається свою дружину;
Устина
Людина великого серця. Дівчина-кріпачка, від імені якої ведеться розповідь. Батька та матері вона не мала, зростала сиротою на чужині. Тяжким було її дитинство. В десять років вона працює у панському дворі. Дівчина зазнала багато знущань від старої поміщиці. Але Устина дуже добра, лагідна, її мова пересипана пестливими словами. Вона має дуже поетичну душу, її роздуми про природу не поступаються поетичністю та красою картинам відомих художників чи поетичним творам. Ця мрійливість, душевна краса дана їй від природи. Устина з повагою ставиться до своїх подруг, до старих людей, до оточуючих. Чи не найбільшою цінністю для неї є саме поняття Людини, людського життя. Устина наділена глибоким розумом, народною мудрістю. В її мові багато приказок, прислів’їв. Устина вірна, віддана дружина. Проте принципи всепрощення в душі Устини переростають в пасивність: вона не нарікає на своїх пригноблювачів, готова терпіти усе, що посилає їй доля;
Прокіп
Чоловік Устини. Він не хоче і не збирається терпіти знущань з людей. В нього смілива та рішуча вдача, гостре відчуття несправедливості та готовність боротися проти неї. Прокіп не здається, бо для нього правда понад усе, він готовий терпіти за свою правду, за щастя своєї родини;
Катря і Назар
Молоде подружжя, власність пана-лікаря, а потім і молодої пані. Назар ніколи не схилявся перед панами, а навпаки, не ховаючись, говорив те, що думав. Завжди дотепний , він тонко помічав характерні риси своїх хазяїв. Сміливою і рішучою постає в повісті Катря, у минулому вільна козачка. Коли її дитина померла через те, що вона була на панщині, вона кінчає життя самогубством після скривдження панами, кидаючи своїм вчинком виклик цьому суспільству сваволі й несправедливості